За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем можливо встановити для працівника гнучкий режим робочого часу згідно із ст. 60
Кодексу законів про працю України
.
Гнучкий режим передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу впродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково.
Чи можна вводити режим гнучкого робочого часу не за ПВТР
На час загрози поширення епідемії, збройної агресії чи надзвичайної ситуації гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом роботодавця, з яким працівник ознайомлюється протягом двох днів із дня його прийняття, але до запровадження такого режиму.
Гнучкий режим робочого часу також можна встановити:
- за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи;
- роботодавцем — у разі виробничої необхідності.
Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівників із умовами гнучкого режиму робочого часу не менше, ніж за два місяці до його запровадження.
За інформацією
Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації та взаємодії з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набувають особливої актуальності. Для роботодавців це означає необхідність чіткого розуміння своїх обов’язків щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Невиконання цих вимог може призвести до серйозних юридичних наслідків. Як оповістити працівника про виклик до ТЦК — у статті
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
Підпишіться на 
