Запровадження гнучкого режиму роботи на підприємстві
Порядок запровадження гнучкого режиму робочого часу
Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений ПВТР. Умова — дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.
Як встановити гнучкий режим робочого часу
Гнучкий режим робочого часу — це, перш за все, зручно. Найбільш актуальним він є для працівників, які мають дітей та працівників-студентів.
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу можна встановити наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівника ознайомлюємо протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП щодо порядку зміни істотних умов праці не застосовую (ч. 2 ст. 60 КЗпП).
Складові робочого часу при запровадженні гнучкого режиму роботи
Гнучкий режим роботи передбачає:
ФІКСОВАНИЙ ЧАС | Періоди робочого дня, коли працівник зобов’язаний бути на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. Зазвичай графік включає два такі періоди — у першій половині дня та у другій. Тривалість кожного встановлюється залежно від вимог і типу роботи, категорій працівників. |
ЗМІННИЙ ЧАС | Час, який працівник використовує на свій розсуд, вирішуючи сам, чи бути йому на роботі. Працівники можуть виконувати свої посадові обов’язки як до початку, так і після закінчення часу роботи, передбаченого правилами внутрішнього трудового розпорядку. Але з дотриманням норми тривалості робочого часу за обліковий період. |
ЧАС ПЕРЕРВИ | Тривалість перерви для відпочинку та харчування згідно зі статтею 66 КЗпП не повинна бути довшою ніж дві години. Нижньої межі такої перерви чинним законодавством не визначено. Методичними рекомендаціями пропонується відводити на перерву для відпочинку і харчування не менше 30 хвилин на зміну. У робочий час перерва не включається. Час її початку і закінчення визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд, маючи можливість залишати місце роботи. |
Враховуючи, що гнучкий режим встановлюють або із застосуванням підсумованого обліку робочого часу, або без нього, можливі такі варіанти роботи за гнучкими графіками залежно від облікового періоду:
- у разі поденного обліку робочого часу тривалість роботи за гнучким режимом відповідає встановленій за законодавством тривалості роботи за день;
- у разі облікового періоду встановлюється тривалість роботи за обліковий період з урахуванням тижневої норми робочого часу згідно із статтями 50 і 51 КЗпП.
ВАЖЛИВО! У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відрядили (ч. 7 ст. 60 КЗпП).
Залучення до надурочних робіт працівників, яким встановлено гнучкий режим роботи
Роботодавець за погодженням з профспілкою або в колдоговорі може встановлювати при підсумованому обліку робочого часу облікові періоди тривалістю місяць, квартал, півріччя, рік тощо.
Якщо в організації запроваджено гнучкий режим, то залучати працівників до виконання надурочних робіт можна на умовах, передбачених статтями 62, 63, 64, 65 КЗпП. У будь-якому випадку надурочні роботи має бути враховано та оплачено відповідно до законодавства. У період дії воєнного стану не застосовуємо норму частини першої статті 65 КЗпП, яка встановлює граничні норми застосування надурочних робіт (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № № 2136-IX).
При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважають надурочним і оплачують згідно зі статтею 106 КЗпП. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Обмеження запровадження гнучкого режиму роботи
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовують на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці (ч. 5 ст. 60 КЗпП).
Можливості застосування гнучких графіків роботи можуть обмежуватися також окремими їх недоліками. Зокрема, через:
- відсутність належного порядку в нормуванні праці та обліку робочого часу;
- низький рівень організації праці та виробництва, неналежний стан трудової дисципліни;
- особливі умови охорони праці;
- відсутність необхідної кількості працівників за межами фіксованого періоду;
- проблеми комунікації між працівниками або між працівниками та управлінським персоналом, що працює за іншим графіком;
- труднощі у здійсненні контролю за діяльністю персоналу протягом всього робочого часу;
- труднощі управління і збільшення адміністративних витрат у зв’язку з веденням обліку;
- ризик зловживань з боку працівників щодо дійсно відпрацьованих годин;
- додаткові витрати, викликані збільшенням тривалості функціонування організації (опалення, освітлення тощо).
Однак, роботодавець зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником (ч. 9 ст. 60 КЗпП).
ВАЖЛИВО! Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та жодним чином не впливає на обсяг трудових прав працівників: на порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи (ч. 11 ст. 60 КЗпП).
Облік робочого часу
Актуальним при запровадженні гнучкого режиму є забезпечення точного обліку відпрацьованого часу, виконання запланованих виробничих завдань кожним працівником, встановлення дієвого контролю за раціональним використанням робочого часу, зокрема, шляхом ведення табелів обліку використання робочого часу.
Типову форму № П-5 «Табель обліку використання робочого часу» затверджено наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489.
Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час або про інші відхилення від нормальних умов слід робити тільки на підставі належно оформлених документів (листки непрацездатності та ін.).