Постанова КМУ визначає процедуру, як отримати лист-сприяння та строк, у який певні категорії фахівців можуть перебувати за кордоном
Із 6 березня 2025 р. діють зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57. Їх внесла постанова КМУ від 04.03.2025 № 244 (далі — Постанова № 244). КМУ врегулював правові підстави для тимчасового виїзду за межі України чоловіків віком від 18 до 60 років, які провадять професійну діяльність у сфері культури, кінематографії, стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері.
Постанова № 244 встановлює:
- вимоги відповідності критеріям, щоб отримати лист-сприяння від Міністерства культури та стратегічних комунікацій (далі — МКСК). Такий лист можуть отримати юридичні особи зі статусом критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та фізичні особи — підприємці, що ведуть профільну діяльність протягом останніх трьох років.
- максимальний строк, у який працівники культури та медійники можуть перебувати за кордоном — не більше 60 календарних днів з дня, коли перетнули кордон. Строк безперервного перебування за кордоном може бути збільшений до 30 календарних днів за окремим листом-погодженням.
Пропуск через кордон здійснюватиме уповноважена службова особа Держприкордонслужби, якщо виконані умови правил перетину та наявні підтвердні документи, зокрема:
- лист МКСК до Адміністрації Держприкордонслужби щодо участі таких осіб у заходах, де зазначені запланована дата перетину кордону на виїзд, орієнтовна дата повернення в Україну, назви пункту пропуску перетину кордону на виїзд, а також виду транспортного засобу;
- запрошення іноземної організації для участі таких осіб у заході з перекладом українською мовою;
- військово-обліковий документ (далі — ВОД) з відповідними відмітками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або ВОД в електронній формі.
Також визначили чіткий перелік документів для працівників культури та медійників, які має отримати МКСК для того, щоб надати лист та детальну процедуру, як подавати документи до МКСК.


За інформацією КМУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті