Під час звільнення за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України обов’язково слід ураховувати переважне право на залишення на роботі.
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
- сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
- особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
- працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві;
- працівникам, які навчаються без відриву від виробництва;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
- працівникам, які дістали трудове каліцтво або професійне захворювання на підприємстві;
- особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення до України;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців протягом двох років з дня звільнення зі служби;
- працівникам, яким залишилося менше трьох років до пенсії.
За інформацією Держпраці