Трудовий договір із нефіксованим робочим часом — це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично за вимогою роботодавця.
Максимальна тривалість роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень. Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, але не менше, ніж за 32 години роботи на місяць.
Базові години та дні при роботі з нефіксованим робочим часом — це часові періоди, під час яких від працівника можуть вимагати виконання роботи, і які обов’язково визначаються у трудовому договорі.
Працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством.
За інформацією Telegram-каналу
Управління інспекційної діяльності Держпраці у Вінницькій області
Та інші питання щодо укладання трудових договорів між роботодавцем та працівником у форматі зручної таблиці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Підпишіться на 
