Кількість таких договорів у роботодавця не повинна перевищувати 10% загальної кількості
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, за яким працівник виконує роботу на вимогу роботодавця, і тривалість роботи не є заздалегідь визначеною згідно із ст. 21-1
Кодексу законів про працю України
.
Роботодавець надає роботу та оплачує її лише за потреби, а працівник зобов’язаний її виконати, якщо таку роботу запропоновано.
У такому трудовому договорі немає чіткого графіка роботи, працівник працює лише за потреби роботодавця. Водночас роботодавець повинен завчасно повідомляти працівника про таку роботу.
Загальна тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.
Кількість договорів з нефіксованим робочим часом у роботодавця не повинна перевищувати 10% загальної кількості. У роботодавця, який використовує працю менш як 10 працівників, може бути лише один такий договір.
При укладанні трудового договору з нефіксованим робочим часом необхідно врахувати інформацію про спосіб повідомлення працівника про початок виконання роботи, максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати.
Перевести працівника з безстрокового договору на договір з нефіксованим робочим часом не можна.
Водночас працівник може вимагати укладення трудового договору на загальних умовах після певного строку роботи за договором з нефіксованим робочим часом. У разі відмови повторну вимогу можна висунути не раніше ніж через 90 днів.
За інформацією
Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Підпишіться на 
