Кількість таких договорів у роботодавця не повинна перевищувати 10% загальної кількості
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, за яким працівник виконує роботу на вимогу роботодавця, і тривалість роботи не є заздалегідь визначеною згідно із ст. 21-1
Кодексу законів про працю України
.
Роботодавець надає роботу та оплачує її лише за потреби, а працівник зобов’язаний її виконати, якщо таку роботу запропоновано.
У такому трудовому договорі немає чіткого графіка роботи, працівник працює лише за потреби роботодавця. Водночас роботодавець повинен завчасно повідомляти працівника про таку роботу.
Загальна тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.
Кількість договорів з нефіксованим робочим часом у роботодавця не повинна перевищувати 10% загальної кількості. У роботодавця, який використовує працю менш як 10 працівників, може бути лише один такий договір.
При укладанні трудового договору з нефіксованим робочим часом необхідно врахувати інформацію про спосіб повідомлення працівника про початок виконання роботи, максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати.
Перевести працівника з безстрокового договору на договір з нефіксованим робочим часом не можна.
Водночас працівник може вимагати укладення трудового договору на загальних умовах після певного строку роботи за договором з нефіксованим робочим часом. У разі відмови повторну вимогу можна висунути не раніше ніж через 90 днів.
За інформацією
Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласти і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
