Відповідь
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину України право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права. Згідно з ч. 2 ст. 21 КЗпП фізичні особи — підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.
Повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу
Згідно з п. 1 Положення «Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» № 43 від 28.06.1993, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну, роботою за сумісницством є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
ФОП, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців.
У разі, якщо ви уклали трудовий договір з ФОП та отримали трудову книжку цієї особи, Таке місце роботи буде для цієї особи основним.
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Наказ про прийняття на роботу можна оформити двома способами. Бланк документа та зразок наказу про прийняття на роботу з випробувальним терміном ми підготували у статті.
Порядок укладання колективного договору викликає у роботодавців безліч запитань. Як має виглядати типовий колективний договір? Колективний договір: обов'язковий чи ні? Чи потрібно реєструвати колективний договір? Чи передбачено відповідальність за відсутність колективного договору? Знайдіть відповіді у статті
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Допустити працівника до роботи роботодавець може лише після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням
