Відповідь
Правила оплати простою визначає стаття 113 КЗпП. Розмір оплати залежить від причини простою.
Простій | Як оплачувати |
Не з вини працівника | Не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) |
Не з вини працівника через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища | Середній заробіток |
З вини працівника | Не оплачувати |
На підставі наявних документів (акти, доповідні і пояснювальні записки, листи сторонніх підприємств, приписи контролюючих органів тощо) керівник підприємства має встановити «винуватця» призупинення робіт і визначити розмір оплати простою.
⇛ На який строк можна оголосити простій ⇚
Приклад 1: простій з оплатою 2/3 ставки (окладу)
На підприємстві закінчується дія ліцензії на виконання певних робіт. Нову ліцензію зможуть отримати лише за кілька днів після закінчення дії попередньої. Маємо простій не з вини працівника — відсутні умови для виконання роботи. Оплачуєте такий простій у розмірі 2/3 посадового окладу (місячної ставки).
Наказ про оголошення простою через спеку
Приклад 2: простій без оплати
Простій з вини працівника:
Такий простій не оплачуйте.
Приклад 3: простій зі збереженням середнього заробітку
Держпраці виявила на підприємстві небезпечні для життя чи здоров’я працівників та (або) навколишнього природного середовища чинники виробництва та зупинила його роботу. Працівникам оплачуєте простій у розмірі середнього заробітку.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
Колективний договір залишається одним із ключових локальних нормативних актів роботодавця, який визначає взаємні права та обов'язки сторін трудових відносин. Саме він дозволяє врегулювати питання оплати праці, робочого часу, соціальних гарантій, додаткових відпусток, охорони праці та інших аспектів, які не суперечать законодавству. Незважаючи на те, що законодавство не зобов'язує кожного роботодавця укладати колективний договір, його наявність значно спрощує врегулювання багатьох кадрових процесів
КЗпП не зобов’язує доплачувати працівникам за роботу у вечірній час і не визначає, який час вважати вечірнім. Однак таку норму передбачають генеральна, територіальні та галузеві угоди. Також доплату за роботу у вечірній час можна передбачити у колдоговорі
Чорнобильці мають право на пільги, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. Обсяг пільг залежить від категорії, до якої віднесено особу, постраждалу від аварії на ЧАЕС.
Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
Наказ належатиме до групи наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та є первинними документами для нарахування зарплати
