Виплата компенсації за невикористані дні щорічної відпустки
Запитання
У яких випадках можна отримати компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки?
Відповідь
Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги). так скеровує ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки», (далі – Закон про відпустки).
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).
Наказ про виплату компенсації за щорічну відпустку під час роботи
Законом про відпустки заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Заборонено заміняти відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки (ст. 2 Закону про відпустки).
Утім, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки) При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Тобто, за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація.
Отже, за певний робочий рік працівнику має бути надано 24 календарні дні щорічної відпустки, й тільки за решту днів щорічної відпустки, які належать працівнику за той самий робочий рік, йому допустимо виплатити грошову компенсацію.
Для отримання грошової компенсації без звільнення сумування тривалості щорічної відпустки за різні робочі роки недопустиме. У такому випадку працівнику не може бути виплачена грошова компенсація, оскільки працівник не звільняється і його щорічна відпустка становить тільки 24 календарні дні, а інші 24 дні не є додатковими днями відпустки, а є також основною відпусткою за інший рік (лист Мінпраці від 22.09.2005 № 09-430).