Відповідь
Кодексом законів про працю України (КЗпП) заборонено залучення працівників до роботи у вихідні дні (ст. 71 КЗпП). Залучення до роботи у вихідні дні окремих працівників можливо лише у виняткових випадках, визначених у частині 2 статті 71 КЗпП. Дійсно, однією з підстав залучення до роботи є виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства. Однак, систематичне залучення працівників виробничого підприємства до роботи у вихідні за цією підставою вказує на неправильну організацію праці на підприємстві.
При перевірці інспектор з праці може вказати на грубе систематичне порушення законодавства про працю (безпідставне залучення працівників до роботи у вихідні дні, у зв’язку з чим порушені їх права на відпочинок). Грубі порушення у сфері праці тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Так, зокрема, грубе порушення законодавства про працю карається штрафом від 2000 до 3000 нмдг або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, або виправними роботами на строк до 2-х років. Причому ті самі дії, вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від 3000 до 5000 нмдг або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років, або виправними роботами на строк до 2-х років, або арештом на строк до 6 місяців (ст. 172 Кримінального кодексу України).
Оскільки залучення працівників до роботи у вихідні дні можливо лише у виняткових випадках, то не можна визначити кількість таких днів у місяці. Насамперед мають бути беззаперечні підстави для такого рішення роботодавця.
Порушення законодавства про відпустки може мати серйозні наслідки для роботодавця. Інспектори праці перевіряють, чи надаються працівникам відпустки, чи є на підприємстві графік відпусток, чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Яку відповідальність за порушення законодавства про відпустки передбачає законодавство, читайте у статті.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Розглянемо, відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
Порушення у 2024 році матимуть свої наслідки: штрафи на роботодавців і/або адміністративна відповідальність.
За порушення у 2023 році так само будуть карати грошима. Роботодавець сплачує штраф (ст. 265 КЗпП). Винну посадову особу суд притягує до адміністративної відповідальності (ст. 41 КпАП)
