Статус «одинока мати» і право на соціальну відпустку

Одинокою матір’ю (або батьком) вважають особу, яка виховує дитину без іншого з батьків (п. 5 ст. 10 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР).

Деталізоване визначення міститься також у постанові Пленуму Верховного Суду № 9 від 1992 року: це жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини не має запису про батька або такий запис зроблений за її заявою; вдова; а також жінка, яка виховує і утримує дитину самостійно.

Трудові відносини з одинокими матерями

Позиція підтверджена численними рішеннями Верховного Суду (справи №658/4102/14-ц, №808/610/18, №320/11614/20), де наголошено: головним критерієм є саме відсутність реальної участі батька у вихованні. При цьому сплата аліментів не позбавляє матір цього статусу.

Аналогічні роз’яснення містяться і в листах Мінпраці та Мінсоцполітики.

Отже, право на додаткову соціальну відпустку мають:

• жінки, не у шлюбі, зі свідоцтвом без запису про батька або зі записом за заявою матері;
• вдови;
• жінки, які виховують дитину без участі батька, у тому числі розлучені.

Головне — чи бере батько участь у вихованні. Якщо ні, жінка вважається одинокою матір’ю для цілей надання додаткової соціальної відпустки.

За інформацією Telegram-каналу Схiдного міжрегiонального управлiння Держпрацi