Відповідь
Мінсоцполітики (лист від 23.05.2017 № 10620/0/2-17/13) нагадує, що сторонами трудового договору є працівник і роботодавець (власник або уповноважений ним орган), а цивільно-правового — замовник і виконавець.
Читайте також: Цивільно-правовий та трудовий договір: відмінності
Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо іншого не передбачено цивільно-правовим договором) і виконує її на власний ризик. Питання використання матеріалів та інструментів, необхідних для надання послуг або виконання робіт, визначають умови цивільно-правового договору. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.
Мінсоцполітики наголошує, при виконанні роботи за ознаками, притаманними трудовим відносинам, з особою слід укладати трудовий договір.
Характерні ознаки трудових відносин:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327;
- обов’язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації з урахуванням Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.
Щодо детального роз’яснення особливостей укладення договорів цивільно-правового характеру Мінсоцполітики рекомендує звернутися до Мін’юсту.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Призупинення трудових відносин — досить актуальна процедура під час воєнного стану. Що таке призупинення трудового договору? Як законно та ефективно здійснити призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та повернути працівників на роботу? Як слід оформляти кадрові документи у такому разі та що необхідно знати про наслідки призупинення трудового договору? Покроковий алгоритм дій кадровика з підказками чекає на вас у статті.
