Відповідь
Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року (ч. 3 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI; далі — Закон про зайнятість).
Тому роботодавець може доручити працівнику-іноземцю виконувати обов’язки за іншою посаду, не отримуючи дозвіл на працевлаштування іноземця в центрі зайнятості, якщо виконуються дві умови:
- посада не є вакантною. Основний працівник, який працює на посаді, тимчасово відсутній (відпустка, відрядження, хвороба);
- строк виконання обов’язків на посаді не перевищуватиме 60 календарних днів.
Також іноземці (особи без громадянства) можуть працювати на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, якщо отримають в центрі зайнятості дозвіл на кожну посаду. Іноземні високооплачувані професіонали можуть працювати на посадах за сумісництвом без дозволу, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи (ч. 2 ст. 42 Закону про зайнятість).
Нагадаємо, що іноземні високооплачувані професіонали — іноземці (особи без громадянства), заробітна плата яких становить не менше 50 мінімальних заробітних плат (п. 8-1 ч. 1 ст. 1 Закону про зайнятість).
Тобто, якщо працівник-іноземець отримує заробітну плату 50 мінімальних зарплат і вище, то він можу працювати за сумісництвом без оформлення дозволу на застосування праці іноземців на посаді за сумісництвом.
Зауважимо, що встановлення факту застосування праці іноземця (особи без громадянства) на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом, або іншим роботодавцем (крім роботи за сумісництвом відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 42 Закону про зайнятість та суміщення посад відповідно до частини 3 статті 42 Закону про зайнятість) є підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземців (п. 6 ч. 2 ст. 42-10 Закону про зайнятість).
У разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:
- на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу в 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
- на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу в 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 5 ст. 53 Закону про зайнятість).
