Відповідь
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надають щорічно додаткову оплачувану відпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП; статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Якщо мають місце декілька підстав, — тривалість соціальної відпустки на дітей збільшується до 17 календарних днів. Якої тривалості буде соціальна відпустка на дітей, якщо працівниця має чотирьох дітей віком до 15 років?
Мінсоцполітики (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284) наголошує, для отримання цієї відпустки жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов’язки).
Якщо жінка після народження другої дитини (набуття права на таку відпустку) не приступала до виконання своїх трудових обов’язків та не відпрацювала жодного робочого дня, а оформила щорічну відпустку, на думку Мінсоцполітики, права на додаткову соціальну відпустку вона не має.
Для працівників, які виховують неповнолітніх дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, законодавство гарантує право на соціальну відпустку.
Довідка з місця роботи батька, що він не використав відпустку на дітей, необхідна матері, щоб отримати відпустку
Законодавство про відпустки в Україні передбачає надання щорічно додаткової оплачуваної відпустки працівникам із дітьми
З початком відпускної кампанії як у кадровиків та бухгалтерії, так і у працівників виникає немало запитань щодо відпусток, зокрема, про особливості їх надання під час воєнного стану. Відповідні на запитання знайдете в спеціальній підбірці про відпустки
Одинокою матір’ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину.
