Невиплата заробітної плати при звільненні
Запитання
Яка відповідальність роботодавця за несвоєчасну виплату розрахункових при звільненні?
Відповідь
Про розрахунок при звільненні, а саме — суми, що належать до виплати, роботодавець повинен письмово повідомити працівника у день, коли їх виплачує. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку має у день звільнення виплатити неоспорювану ним суму (ч. 1 ст. 116 КЗпП).
Якщо роботодавець з власної вини не виплатив належні звільненому працівникові суми у вказані строки, і немає спору про їх розмір, підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, роботодавець має сплатити зазначене відшкодування, якщо спір буде вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП).
Підприємства та ФОПи несуть відповідальність у вигляді фінансових санкцій, якщо порушать встановлені строки виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, або виплатять їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Утім, у період дії воєнного стану якщо роботодавець виконає повністю та в установлений строк припис усунути порушення, виявлене під час позапланового заходу (контролю), Держпраці його не оштрафує (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ; далі — Закон № 2136).
Держпраці зауважує, що за порушення вимог статті 116 КЗпП передбачена також адміністративна відповідальність.
Натомість підприємства та ФОПи нестимуть адміністративну відповідальність, якщо порушать встановлений термін виплати зарплати, або виплатить її не в повному обсязі. Штраф на керівника — від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн, ч. 1 ст. 41 КУпАП)
Якщо керівник підприємства або ФОП безпідставно не виплатить зарплату чи іншу установлену законом виплату громадянину понад за один місяць, його можуть притягти до кримінальної відповідальності. За це карають штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17 000 грн) або направлять на виправні роботи строком до двох років, або позбавлять волі строком до двох років та позбавлять права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України).
Водночас під час воєнного стану роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (ч. 3 ст. 10 Закону № 2136).