Управління Держпраці в Івано-Франківській області розмістило на своєму сайті застереження для роботодавців щодо укладення цивільно-правових договір або договорів підряду на виконання небезпечних робіт з фізичними особами.
Трудовий договір і цивільно-правовий договір: принципові відмінності
Відповідно до статті 21 Закону «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.
Пункт 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі — Порядок), визначає: виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б додатка 2, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77, здійснюють на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8 до Порядку.
Трудовий чи договір підряду: як зробити вибір, щоби не наразитися на штраф
Держпраці доходить висновку, що оскільки подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання конкретних видів робіт роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки, визначені декларацією, можуть виконувати винятково працівники такого роботодавця, а не особи, що надають послуги за цивільно-правовими договорами або договором підряду.
Проте, є виняток із цього правила. Коли можна укласти договір підряду на виконання робіт з підвищеною небезпекою та якої позиції дотримує Верховний Суд читайте в консультації системи «Експертус Кадри».
Юлія Видиборець,
юрист із трудового права, сертифікований експерт із військового обліку,
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Призупинення трудових відносин — досить актуальна процедура під час воєнного стану. Що таке призупинення трудового договору? Як законно та ефективно здійснити призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та повернути працівників на роботу? Як слід оформляти кадрові документи у такому разі та що необхідно знати про наслідки призупинення трудового договору? Покроковий алгоритм дій кадровика з підказками чекає на вас у статті.
