Трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем — фізичною особою), відповідно до якої працівник зобов’язується виконувати визначену там роботу, а роботодавець (роботодавець — фізична особа) — виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати необхідні умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Призупинення дії трудового договору під час війни
У трудовому договорі можуть встановлювати умови щодо виконання робіт, які потребують професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також робіт, які не потребують наявності в особи такої кваліфікації.
Відповідно до статті 23 КЗпП трудовий договір може бути:
- безстроковим — укладається на невизначений строк;
- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
- таким, який укладають на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладають, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк через характер роботи, умови її виконання, інтереси працівника та в інших передбачених законодавством випадках.
Із 19 липня 2022 року почала діяти нова норма — роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, які відповідають їхній кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечувати рівні можливості таких працівників для укладення безстрокового договору (ст. 23 КЗпП). Так до законодавства внесли додаткові гарантії для забезпечення працівників, які працюють за строковим трудовим договором, інформацією про можливість працевлаштування на невизначений строк. Це вимоги Директиви Ради 1999/70/ЄС щодо Рамкової угоди про роботу на визначений строк.
Порядок та процедура інформування працівників про відповідні вакансії у законодавстві не визначені. Роботодавець може інформувати працівників у зручний спосів, як-от шляхом особистого ознайомлення працівника, розсилки на електронну пошту, розміщення інформації в загальнодоступних місцях на підприємстві, установі, організації тощо.
Держпраці наголошує: щоб дотримати зазначеної норми закону, роботодавець повинен вжити достатніх заходів, щоб працівник об’єктивно мав можливість ознайомитись з такою інформацією.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці
