Медогляди і воєнний стан: правові засади

Держпраці розповіла, чи передбачені нормативні послаблення

image32

Медичний огляд працівників: практичні аспекти проведення

Законодавство (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII та ст.169 КЗпП України) зобов’язує роботодавця за свої кошти організовувати проведення медичних оглядів працівників. Це стосується:

  • попереднього медогляду (під час прийняття на роботу);
  • періодичного (для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі);
  • обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (має проводитися щорічно).

Аспекти проведення медичних оглядів регулює «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 (документ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113). За ним, несвоєчасне проходження працівниками обов’язкових медоглядів тягне за собою відповідальність з боку роботодавця. Так само відповідати доведеться за шкідливі наслідки для здоров’я працівників, спричинені допуском до роботи без медогляду.

Водночас у Державній службі України з питань праці підтвердили, що, попри дію воєнного стану, нині відсутні нормативно-правові акти або інші розпорядчі документи, на підставі яких роботодавець може перенести строк проведення медичного огляду працівників чи допустити до роботи працівника, який медогляд не пройшов.

За матеріалами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

додаток

Служба в ОМС: вислуга років, надбавки та додаткові відпустки

Статті за темою

Усі статті за темою

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
2181

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
4636

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
10749

Виклик до ТЦК і СП: як оформити повідомлення працівнику

В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації та взаємодії з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набувають особливої актуальності. Для роботодавців це означає необхідність чіткого розуміння своїх обов’язків щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Невиконання цих вимог може призвести до серйозних юридичних наслідків. Як оповістити працівника про виклик до ТЦК — у статті
6213

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді