Держпраці розповіла, чи передбачені нормативні послаблення
Медичний огляд працівників: практичні аспекти проведення
Законодавство (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII та ст.169 КЗпП України) зобов’язує роботодавця за свої кошти організовувати проведення медичних оглядів працівників. Це стосується:
- попереднього медогляду (під час прийняття на роботу);
- періодичного (для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі);
- обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (має проводитися щорічно).
Аспекти проведення медичних оглядів регулює «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 (документ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113). За ним, несвоєчасне проходження працівниками обов’язкових медоглядів тягне за собою відповідальність з боку роботодавця. Так само відповідати доведеться за шкідливі наслідки для здоров’я працівників, спричинені допуском до роботи без медогляду.
Водночас у Державній службі України з питань праці підтвердили, що, попри дію воєнного стану, нині відсутні нормативно-правові акти або інші розпорядчі документи, на підставі яких роботодавець може перенести строк проведення медичного огляду працівників чи допустити до роботи працівника, який медогляд не пройшов.
За матеріалами Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
