Дискримінація у трудовій сфері є так само неприпустимою, як і обмеження прав у інших сферах. До категорій осіб, які можуть зазнавати дискримінації, належать і ВІЛ-позитивні громадяни.
Мобінг: зони відповідальності роботодавця
Заборона дискримінації людей, які живуть з ВІЛ, членів їхніх сімей та осіб, які належать до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ прописані у Законі «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (ст. 14).
Усі ці особи мають рівні, гарантовані Конституцією права та свободи, незалежно від того, чи є вони громадянами України, інших держав або ж особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, чи особами, які звернулися чи отримали статус біженця.
Роботодавці мають пам'ятати, що дискримінацією є як дія, так і бездіяльність, якщо вони прямо чи опосередковано створюють обмеження, позбавляють належних прав або принижують людську гідність особи на підставі однієї чи кількох ознак. У цьому разі це — фактичний чи можливий ВІЛ-позитивний статус.
Крім того, слід пам'ятати, що під час прийняття на роботу заборонено вимагати у майбутнього працівника документи, не передбачені законодавством.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці