Працівник — резервіст: що варто знати кадровику про службу у військовому резерві

Служба в військовому резерві регламентується Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/2012 (далі — Указ № 618).

Резервістами вважаються громадяни, які виконують військовий обов’язок, проходячи службу у військовому резерві.


До відома!
Резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час (абз. 6 ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.12.1992 № 2232-XII).


Громадяни проходять службу у військовому резерві у добровільному порядку, а в особливий період військовослужбовці, які звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, — в обов’язковому порядку.

Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами обов’язків служби, у тому числі з підготовки, відповідно до завдань, покладених на органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту.

Метою формування військового резерву є планомірна підготовка резервістів для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю.

Служба у військовому резерві відображається в військово-облікових документах резервіста, форма та порядок ведення яких установлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.

В особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги в обов’язковому порядку зараховуються військовослужбовці, звільнені зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, — на посади відповідно до їх військових звань.

Поняття «військовозобов’язаний, зарахований до військового оперативного резерву першої черги» та «резервіст»

Оперативний резерв першої черги складається з військовозобов’язаних, звільнених з військової служби. Призначення оперативного резерву — швидке комплектування та посилення військових частин ЗСУ, що зазнали втрат у ході військових дій. Адже цій категорії військовозобов’язаних не потрібно багато часу на підготовку. Призов таких громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (абз. 1 ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII).

Службу у військовому резерві громадяни проходять на умовах контракту. Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України затверджено Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/2012. Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві відповідно до укладених контрактів.

Укладення контракту із резервістом

Після вступу на службу у військовому резерві з резервістом укладається контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України (далі — контракт). Форма такого контракту затверджена Указом № 618.


До відома!
Контракт — письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, військова частина Збройних Сил України, для встановлення правових відносин під час проходження служби у військовому резерві.


Контракт укладають у двох примірниках, підписує сам резервіст і посадова особа Міністерства оборони України, військової частини Збройних Сил України, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить право призначення на відповідні посади. Підпис зазначеної посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою.

Дата набрання чинності контрактом зазначається у першому і другому його примірниках.

Один примірник контракту зберігається в особовій справі резервіста, другий — у резервіста.

Резервісти можуть укласти новий контракт у разі закінчення строку попереднього контракту.

Перший контракт укладається із резервістами, прийнятими на посади:

  • рядового складу, — строком на три роки;
  • сержантського і старшинського складу, — строком на п’ять років;
  • офіцерського складу, — строком на п’ять років.

Новий контракт може бути укладено із резервістами, прийнятими:

  • рядового складу, — строком на три роки;
  • сержантського і старшинського складу, — строком на п’ять років;
  • офіцерського складу, — строком на п’ять років.

Про укладення нового контракту посадовою особою, визначеною пунктом 17 цього Указу № 618, видається наказ.

Строк контракту не може перевищувати строку, який залишився до досягнення резервістом граничного віку перебування у військовому резерві.

Строк проходження служби у військовому резерві обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт з резервістом укладається до досягнення ним граничного віку перебування у військовому резерві.

Контракт набирає чинності з дня видання наказу командира військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду.

Збори резервістів

Резервістів та їх роботодавців повідомляють до 1 грудня поточного року про строки проведення підготовки і зборів у наступному році. У поточному році — під час підписання першого контракту або в разі змін термінів підготовки резервістів — не пізніше ніж за місяць до початку зборів.

Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому Указом № 618. Про початок та закінчення зборів резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями визначається час та строки проведення навчальних зборів резервістів.

Загальний строк служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законом.

Матеріальне забезпечення резервістів

Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам Національної гвардії України, затвердженою Наказом МВС України від 14.07.2015 № 856 визначено розміри грошової виплати, грошового забезпечення і заохочення резервістів.

За весь період служби у військовому резерві резервісти отримують грошові виплати із розрахунку до двох мінімальних заробітних плат на місяць за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Середня заробітна плата виплачується резервістам за період проведення зборів та проходження служби у військовому резерві за рахунок коштів Державного бюджету України та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Безробітнім резервістам, які на день призову на збори та на весь термін служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної зарплати за рахунок коштів, передбачених Державного бюджету України на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Тимчасова непрацездатність резервіста

За резервістом, який захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Якщо резервіст захворів під час служби у військовому резерві і продовжує хворіти після закінчення терміну виконання цих обов’язків, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення терміну виконання цих обов’язків, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до Закону № 1105.

Звільнення резервіста від служби у військовому резерві

Резервіст може бути звільнений від виконання обов’язків служби у військовому резерві у зв’язку зі:

  • смертю близького родича (батьки, дружина, чоловік, дитина, рідний брат, сестра, дід, баба) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;
  • хворобою або необхідністю догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом із резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
  • перебуванням під слідством, а також застосуванням до резервіста адміністративного або кримінального покарання, яке унеможливлює його прибуття;
  • потраплянням під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час виклику на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
  • складанням державних іспитів у вищих навчальних закладах;
  • іншими обставинами — за рішенням командира (начальника) військової частини (установи) (п. 35 Указу № 618).

Підставою для звільнення резервіста від виконання обов’язків служби у військовому резерві є рапорт самого резервіста або заява члена його сім’ї, до яких додаються відповідні документи.

Резервісти під час служби у військовому резерві мають право на відпустку за сімейними обставинами та з інших причин згідно із законодавством.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Як оперативно передати відомості про працівників на вебпортал ПФУ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді