Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом 2 цієї частини (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).
Із 01.01.2016 Закон № 2464 зазнав суттєвих змін (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VІІІ), а саме: встановлено єдиний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок або ЄСВ) на рівні 22% для всіх платників ЄСВ.
Зауважимо, що сам собою період відпустки без збереження заробітної плати не зараховують до страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності. Утім, нині значення має інше — не те, скільки днів працівник фактично не отримував заробітну плату, а те, чи сплачено за нього мінімальний страховий внесок. При цьому після змін у законодавстві ситуація, в якій за працівника не сплачено мінімального внеску, взагалі неможлива. Адже діє норма закону: якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати… сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати… та ставки єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Отже, попри те, що у певному місяці працівник 15 календарних днів перебував у відпустці без збереження заробітної плати, сума єдиного внеску за цей місяць не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Тому весь місяць має бути зарахований до страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності.
Нагадаємо, що до 01.01.2016 розмір ЄСВ вирізнявся залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого було віднесено того чи того платника ЄСВ, а якщо база нарахування єдиного внеску була меншою за розмір мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховувалась як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Зокрема, така редакція Закону № 2464 діяла з 01.01.2015.
Тобто й у 2015 році сума ЄСВ за місяць не могла бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, а тому до страхового стажу зараховували цілий місяць, незважаючи на те, що, приміром, частину місяця працівник перебував у відпустці «за власний рахунок».
Із 01.01.2016 про класи професійного ризику виробництва у законодавстві вже не йдеться, але по суті зарахування періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати відбувається за тим самим принципом.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
