Оплата лікарняного працівнику-донору

Донорство крові та її компонентів — це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань.

Права та обов’язки донорів, а також гарантії їх соціального захисту регламентує Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР (далі — Закон № 239).

Надання пільг донорам, насамперед, днів відпочинку у разі здачі крові та (або) її компонентів, урегульоване статтею 9 Закону № 239.

Так, у день здавання крові та (або) її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, увільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності (далі — організація) із збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, зокрема у разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надають додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.

Надання додаткового дня відпочинку донору документують наказом.

За загальним правилом, працівник, який виявив бажання здати кров, має повідомити роботодавця про свій намір письмовою заявою. Строк подання заяви — не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові. Виняток, коли така заява не подається — якщо працівник перебуває у відпустці. За умови здавання крові під час відпустки її тривалість продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові. Приміром, якщо працівник один раз здав кров у період відпустки, її тривалість продовжуємо на два дні

Пільги щодо оплати тимчасової непрацездатності

Донори — звичайні люди і теж можуть хворіти. Держава надає донорам певні пільги з оплати тимчасової непрацездатності.

Так, за статтею 10 Закону № 239, лікарняний донору, який протягом року безплатно здав кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, оплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати, без урахування набутого страхового стажу. Однак ця пільга надається донору лише протягом року після здачі крові та (або) її компонентів і за умови, що сумарна кількість зданої крові чи її компонентів відповідає вказаній у статті 10 Закону.

Аналогічну норму щодо оплати лікарняного у повному розмірі незалежно від страхового стажу містить і стаття 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підставою для оплати лікарняного у розмірі 100% середньої заробітної плати в такому випадку буде довідка за формою 435/0.

Цю форму затверджено наказом МОЗ від 07.07.2003 № 301. Довідку видає медичний заклад за місцем здачі крові. Документ підтверджує, що донор протягом року здавав кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"

зміст

Як оперативно передати відомості про працівників на вебпортал ПФУ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді