У цій постанові вказано, що працівника може бути залучено до чергування не частіше ніж один раз на місяць.
Мінсоцполітики у згаданому листі роз’яснило, що долучення робітників до чергування здійснюється на основі письмового наказу чи розпорядження власника підприємства, в якому мають бути визначені дні відпочинку за чергування. Отже, чергування у вихідний не оплачується, але за цей день роботодавець надає працівнику відгул. Години чергування не зазначаються у табелі обліку використання робочого часу (надалі табель).
Статтею72 КЗпП вказано, що за роботу у вихідний день роботодавець повинен надати інший день відпочинку або грошову компенсацію у подвійному розмірі. Незважаючи на кількість залучених годин до роботи у вихідний день, інший день відпочинку надається в повній тривалості.
На відміну від роботи у вихідний день, чергування у вихідний чи святковий день компенсується наданням протягом найближчих десяти днів відгулів такої самої тривалості, що і чергування. Наприклад, якщо працівник чергував протягом 4 годин у свій вихідний, то йому повинен надаватися відгул такої самої тривалості. Так, працівник окрім того, що втрачає повноцінний відпочинок у вихідний, ще й оплату праці, оскільки при наданні відгулу протягом 4 годин в будь-який робочий день, місячна норма робочого часу не буде відпрацьована.
Ставити у табелі позначки «Р»/8 год. (робочі години, передбачено колдоговором) у день відгулу, коли 4 години працівник фактично не працював, теж немає законних підстав.
Тож, рекомендуємо залучати працівників до чергування у виняткових ситуаціях, які передбачені у законодавстві, правилах внутрішнього розпорядку чи колективному договорі, а також тільки у робочі дні згідно з графіком роботи працівника.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
