Тож, якщо виникла нагальна проблема, і працівник провів свій вихідний день на робочому місці, — роботодавець за це, звісно ж, має «віддячити» йому. Праця у такі дні має компенсуватися або у подвійному розмірі, або наданням окремого дня відпочинку. Працівник сам вправі обирати, що для нього важливіше — чи матеріальна винагорода, чи «додатковий» вихідний день.
Процедура надання компенсації за роботу у вихідний день
Розробляючи процедуру (порядок) надання компенсації за роботу у вихідний день, насамперед, необхідно визначити порядок вибору і узгодження виду компенсації за роботу в такий день.
Таке узгодження може бути як усним, так і письмовим — у вигляді відповідної заяви працівника.
Інший день відпочинку як компенсація за роботу у вихідний день
Часто між роботодавцем та працівником виникають суперечки щодо термінів використання днів відпочинку, оскільки законодавством це питання не регульовано.
Можливий інший варіант: працівник пише заяву щодо надання «іншого дня відпочинку» у визначену дату, а роботодавець не задовольняє прохання працівника і наполягає на відпочинку пізніше…
Для того щоб уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій, правила і порядок використання «компенсаційних» днів відпочинку доцільно врегулювати в Правилах внутрішнього трудового розпорядку організації (ПВТР) або в окремому локальному нормативному акті (наприклад, у Положенні про порядок залучення працівників до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні або в Порядку надання компенсації за роботу у вихідні (святкові, неробочі) дні).
Якщо зазначені питання врегульовано окремим локальним актом, то в тексті ПВТР має бути посилання на цей документ.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
