З огляду на загальноприйняті положення, можна визначити доплати як компенсаційні виплати, що нараховуються працівникам додатково до посадових окладів за особливі умови праці або режим роботи.
Доплати зазвичай встановлюють:
- за керівництво бригадою;
- за суміщення професій (посад);
- за розширення зони обслуговування;
- за збільшення обсягу робіт;
- за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- за інтенсивність праці;
- за багатозмінний режим роботи;
- за роботу у нічний час;
- за роботу у важких і шкідливих умовах праці;
- за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
- за роботу на територіях радіоактивного забруднення;
- за ненормований робочий день;
- за роз’їзний характер праці.
Надбавки можна встановлювати, наприклад:
- за вислугу років;
- за науковий ступінь;
- за високу професійну майстерність;
- за класність водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів;
- за класність машиністам електровозів, тепловозів, електропоїздів, дизельпоїздів;
- за високі досягнення у праці;
- за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
- за використання у роботі іноземної мови.
Форми розрахунку доплат і надбавок
Існують дві основні форми розрахунку доплат і надбавок:
- відсоткова — доплата чи надбавка встановлюється у відсотках від посадового окладу. У разі зміни посадового окладу автоматично змінюється і сума доплати чи надбавки;
- фіксована — сума доплати чи надбавки залишається постійною навіть за умови зміни посадового окладу, якщо інше не передбачено колективним договором, трудовим договором чи локальним нормативним актом.
Конкретні розміри доплат і надбавок, а також премій і винагород можуть бути встановлені роботодавцем з урахуванням позиції представницького органа працівників організації, колективним договором або бути обумовленими у трудовому договорі.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"