Дата звільнення працівника з роботи

Стаття-подарунок від журналу «Кадровик-01»
Автор
керівник експертної групи «Експертус Кадри» Цифрового видавництва Експертус, Київ
Нерідко серед кадровиків виникають дискусії з приводу того, чи ставити прийменник «з» перед датою звільнення? Який день у такому випадку є останнім робочим днем? Розберімося із цим раз і назавжди.

Багато хто з фахівців вважає, що форма написання дати звільнення ні на що не впливає: як би не було написано, день звільнення, зазначений у наказі, є останнім днем роботи (ч. 2 п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58). Із цим важко не погодитися.

Увага!

День звільнення — це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем.

Останній робочий день, який зазначено в Табелі обліку використання робочого часу, і вважається днем звільнення працівника.

Проте іноді прийменник «з» перед датою звільнення вводить в оману і самих працівників, і недосвідчених кадровиків. Дехто надто буквально його сприймає: оскільки написано «звільнити з 31 травня», то це означає, що 31 травня працівникові вже не потрібно виходити на роботу.

Отже, радимо прийменник «з» перед датою звільнення в заяві та в наказі не писати. Набагато простіше й абсолютно однозначно сприймається формулювання «звільнити 31 травня», і вже ні в кого й ніколи не виникне сумніву, чи треба працівнику виходити на роботу в зазначений день.

Ольга Догадіна керівник експертної групи «Експертус Кадри», Київ
Під час війни потреба в дистанційному звільненні зросла. Тож, коли така ситуація трапиться з вами, то не застане вас зненацька.

Дата звільнення у разі звільнення за власним бажанням

Якщо працівник прийняв рішення звільнитися, він має попередити про це роботодавця письмово за два тижні (ст. 38 КЗпП). Проте якщо звільнення зумовлене неможливістю продовжувати роботу, трудовий договір розривають у строк, про який просить працівник.

Як бачимо, у разі звільнення з власної ініціативи працівника, він і визначає дату звільнення.

Якщо працівник має поважні причини для звільнення або на підставі частини третьої статті 38 КЗпП — роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили — у заяві працівник зазначає конкретну дату звільнення.

Якщо працівник не зазначив у заяві поважні причини звільнення та не вказав дату звільнення, її обчислюють відповідно до статті 241-1 КЗпП: строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Тому дата звільнення припаде на день тижня, в який працівник подав заяву про звільнення, що настає через два тижні.

✔️ Приклад ✔️

Якщо працівник подав заяву на звільнення в понеділок, 23 грудня, дата звільнення і останній робочий день працівника — понеділок, 6 січня.

Дата звільнення у разі звільнення за прогул

Дата звільнення за прогул — дата видання наказу про звільнення.



зміст

Як провести скорочення чисельності та штату

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді