Суміщення професій (посад) — виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи (постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145).
Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, у межах тієї категорії персоналу, до якої належить працівник (робітник, інженерно-технічні працівники, службовці тощо).
Законодавство не містить обмежень щодо кількості посад, на яких працівник одночасно може виконувати роботу на умовах суміщення. Водночас, викликає сумнів, що працівник упродовж робочого дня може виконувати у повному обсязі роботу за основною посадою і додатково, без зниження якості, 100% обов’язків за іншою посадою (професією).
Якщо працівник встигає за робочий день виконати роботу «за двох», а то і «за трьох», це означає, що у нього забагато вільного часу на основній роботі. Це свідчить про відсутність системи нормування праці в організації — «роздуті» штати.
Інша справа, якщо працівник поряд з основною роботою виконує за суміщенням окремі функції за кількома посадами, або час від часу.
В організаціях недержавної форми власності законодавчо не встановлено обмеження щодо того, скільки одночасно посад працівник може обіймати у порядку суміщення. Утім, при правильній організації праці навряд можлива ситуація, за якої за 8 годин роботи працівник без втрати якості може виконати роботу за іншою посадою, також розраховану на виконання упродовж повного робочого дня.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
