Немало установ, які працюють за графіком 24/7. Відповідно, для забезпечення їхнього повноцінного функціонування доводиться залучати працівників (звісно ж, і жінок) до роботи у нічні зміни. Утім, закон обмежує, а подекуди й забороняє, роботу жінок у нічний час. Допоможемо з’ясувати, як кадровикам цілодобових установ організувати нічні зміни в межах законодавчого поля.
Праця жінок вночі в національному законодавстві
Конституцією України проголошено рівність прав і свобод громадян (ст. 24). Не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками статі. Тож чоловіки та жінки мають рівні права у праці та винагороді за неї. Для жінок мають бути створені умови, які дають змогу поєднувати працю з материнством.
Водночас Конституція передбачає правовий захист, матеріальну й моральну підтримку материнства і дитинства, у т. ч. надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним і матерям.
Безкомпромісно захищає здоров’я жінок Кодекс законів про працю (КЗпП): забороняє працювати вночі вагітним і жінкам, що мають дітей віком до трьох років (ч. 1 ст. 55 КЗпП).
У статті 175 КЗпП уточнено: заборонено залучати жінок до робіт у нічний час, за винятком галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволено як тимчасовий захід.
Увага!
Обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї (ч. 3 ст. 175 КЗпП).
Про які галузі йдеться? Пояснення містить частина 2, якою доповнили статтю 175 КЗпП 1993 року: перелік галузей і видів робіт, де робота жінок у нічний час допускається (із зазначенням максимальної тривалості праці), затверджує КМУ.
З того часу минуло понад 25 років, а віз і досі там: перелік дотепер не затверджено.
Утім, не варто поспішати дорікати КМУ за бездіяльність. Можливо, навпаки, це — прояв виваженості та далекоглядності. Адже будь-який перелік не може бути вичерпним. І його затвердження призвело б до масового вивільнення жінок.
Так можна чи не можна працювати жінкам (окрім вагітних і матерів із дітьми до трьох років) уночі? Чи не робить держава своєю опікою ведмежу послугу жінкам, які хочуть і можуть працювати в нічні зміни (особливо в селах, де складно знайти бодай якусь роботу)? Чи не порушується в цьому разі право жінок на працю?
Звернімося за відповідями до міжнародного законодавства.
До відома!
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.09.2008 у справі № 3-2328\08 було звільнено від адміністративної відповідальності голову сільради у зв’язку з відсутністю скарг працівниць.
У протоколі про адмінправопорушення інспектор праці Снігурівського району з-поміж іншого зазначив, що жінку, яка працює сторожем, залучали до роботи в нічний час, що є порушенням статті 175 КЗпП.
Голова сільради пояснив, що жінку прийнято на роботу нічним сторожем, що не є порушенням Закону України «Про охорону праці».
КЗпП та Конституція України гарантують рівність трудових прав та права на працю всіх громадян незалежно від статі. Стаття 175 КЗпП обмежує працю жінок у нічний час (на важких роботах, роботах зі шкідливими умовами), а не забороняє працювати на певних посадах. Зокрема, нічним сторожем.
Утім, на директора Львівської автомобільної школи ТСО України накладено адміністративне стягнення — штраф у розмірі 510 грн — з-поміж іншого за те, що в навчальному закладі на посаді сторожа гаража, графік змінності якого передбачає і нічні зміни, працює жінка (постанова судді Сихівського районного суду від 07.04.2010 у справі № 3-1328/10).
Аналогічні рішення винесено у постанові судді Хотинського районного суду від 11.03.2010 у справі № 3-300/2010, постанові судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12.03.2010 у справі № 3-224\2010 та інших.
У постанові судді Коломийського міськрайонного суду від 29.03.2010 у справі № 3-841 як порушення кваліфіковано не роботу жінок у нічний час, а відсутність письмової згоди працівниць на це. Аналогічне рішення містить постанова cудді Подільського районного суду м. Києва від 27.03.2013 у справі № 758/2234/13-п.
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області постановою від 21.04.2011 у справі № 3-274/11 закрив адміністративну справу щодо керівника департаменту управління персоналом ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Доводи судді: відповідно до частини 1 статті 175 КЗпП «залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід», однак такого Переліку, затвердженого КМУ, на цей час не існує.
Режим робочого часу працівників товариства, у т. ч. жінок, передбачено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, які є додатком до Колдоговору та зареєстровані Управлінням праці та соціального захисту населення Першотравенська. Згоду жінок на роботу з нічними змінами одержано під час прийняття. Працівниць ознайомили з режимом праці та Колдоговором, про що свідчать їх підписи в особових картках.
Цікаве рішення ухвалила Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області 03.10.2012 у справі № 0610/2-2475/11. Головного інструктора з кадрів Коростенської районної спілки споживчих товариств звільнили за скороченням чисельності та штату (п. 1 ст. 40 КЗпП).
Натомість апеляційний суд установив, що на час попередження працівниці і на дату її звільнення на підприємстві були вакантні посади, які вона могла б обійняти. Ці посади не потребують спеціальних знань і технічної освіти та не передбачають виконання робіт, на яких заборонено застосування праці жінок.
Із матеріалів справи очевидно, що йдеться про вакансії за робітничими професіями з нічними змінами.
Роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику, посаду якого скорочують, наявні вакансії, роботу за якими може виконувати працівник, як того вимагає стаття 49-2 КЗпП.
Апеляційний суд поновив працівницю на роботі і зобов’язав роботодавця виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 39 125 грн та 1000 грн за моральну шкоду.
Що «говорить» Трудовий кодекс про роботу жінок вночі
Питання роботи жінок у нічний час добре врегульоване проектом Трудового кодексу України (далі — ТК), прийнятого у першому читанні 05.11.2015 (реєстр. № 1658). Заборону на роботу вночі встановлено лише щодо вагітних (ст. 139 ТК). Працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей до 15-ти років, дитину з інвалідністю чи доглядають відповідно до медичного висновку за хворим членом сім’ї, можна залучати до роботи в нічний час, але на підставі письмової згоди.
Визначте, кому доцільно доручити табельний облік, адаптуйте форму табеля під потреби підприємства, заповніть табель без помилок, навіть якщо працівники працюють за режимом, відмінним від звичайного, та правильно оберіть позначки для неявок
Важливі висновки
Вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, взагалі не можна залучати до роботи в нічний час.
Жінки інших категорій під час прийняття чи переведення на роботу, що передбачає нічні зміни, мають надати письмову згоду на роботу вночі.
Роботодавець має організувати роботу лише в денні зміни або перевести працівницю на роботу без нічних змін (тимчасово або постійно; за згодою), якщо:
- жінка, яка працює за змінним графіком, подала на підприємство довідку про вагітність;
- працівниця, яка має дитину віком до 3 років, вирішила перервати відпустку для догляду за дитиною.
Такий самий принцип діє при зміні істотних умов праці (зокрема, при запровадженні графіка роботи з нічними змінами). Про новий режим працівників повідомляють не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо працівниця відмовляється продовжувати роботу в нових умовах, її звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП буде неправомірним. Роботодавець має або організувати її роботу винятково в денні зміни, або, за згодою жінки, перевести її на іншу роботу.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
