Національний класифікатор України «Класифікатор професій» розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 04.05.1993 № 326. Класифікатор професій призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб’єктами господарювання під час внесення записів про роботу до трудових книжок працівників.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 затверджено і введено в дію Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — Класифікатор професій).
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58, встановлено, що записи у трудових книжках про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників і службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації (далі — організація). За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Роботодавець приймає працівників на посади, передбачені штатним розписом. Якщо штатний розпис міститиме назви посад, що не відповідають Класифікатору професій, то і записи про роботу у трудових книжках не відповідатимуть Класифікатору.
Таким чином, використання назв посад, не передбачених Класифікатором професій, є порушенням законодавства про працю, яке тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2012 № 390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі — Порядок № 390).
За результатами перевірки, яку проводить Держпраці України, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства (п. 7 Порядку № 390).
Зокрема, Порядок № 390 містить уніфіковану форму Акта перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Акт перевірки).
Актом перевірки передбачена можливість здійснення контролю за правильністю записів, внесених до трудових книжок (п. 1.1.10 Акта перевірки).
У разі виявлення такого порушення державний інспектор з питань праці зобов’язаний вжити заходів щодо усунення виявленого порушення та притягнення до відповідальності винної посадової особи.
Так, відповідно до статті 172 «Грубе порушення законодавства про працю» Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю — караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це 850 грн.) (далі — нмдг) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — караються штрафом від 50 до 100 нмдг або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X передбачено, що порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у т. ч. колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності в даній організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 нмдг (тобто від 510 до 1700 грн.).
До дисциплінарної відповідальності притягується безпосередньо роботодавцем посадова особа, винна у порушенні законодавства про працю, у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
