Загальні умови звільнення за власним бажанням
У Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП), який регулює трудові відносини всіх працівників (у т. ч. і керівника) наведено чіткі підстави розірвання строкових та безстрокових трудових договорів з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП).
Так, відповідно до частини першої статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиноюінвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
Розірвання строкового трудового договору за бажанням працівника
Щодо строкового трудового договору, то відповідно до частини першої статті 39 КЗпП він підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
Читайте також — Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
Зверніть увагу, що у абзаці четвертому пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 наголошується, що відповідно до статті 39 КЗпП працівник вправі вимагати розірвання строкового трудового договору при наявності для цього поважних причин (ч. 1 ст. 38 КЗпП).
Контракт, що є особливою формою трудового договору, також може бути припинено з ініціативи працівника. Нагадаємо, що контракт укладається у випадках, передбачених законами України, зокрема, контракт може бути укладено з керівником ТОВ (ч. 3 ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436IV).
Відповідно до пункту 23 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 170 контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом, та з інших поважних причин.
Звільнення працівника (зокрема, керівника) у цьому разі проводиться відповідно до статті 39 КЗпП
Зверніть також увагу, що додаткові умови припинення дії контракту (не передбачені законодавством) можуть бути встановлені угодою сторін (ч. 3 ст. 21 КЗпП).
У такому випадку звільнення провадиться за п. 8 ст. 36 КЗпП
Порядок звільнення директора за власним бажанням
Таким чином, з огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що незалежно від того, який трудовий договір (строковий, безстроковий, контракт) було укладено з директором, останній вправі, у порядку та за наявності відповідних підстав, передбачених вищезазначеними нормативноправовими актами, розірвати трудовий договір.
Про своє бажання припинити трудові відносини керівник підприємства має повідомити власника або уповноважений ним орган (як зазначено, зокрема, у ст. 38, 39 КЗпП).
Відповідно до пункту 1 статті 140 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435ІV (далі — ЦК) товариство з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) може бути засноване однією або кількома особами.
Тобто власниками (засновниками) ТОВ може бути одна або кілька осіб.
Отже, якщо власником (засновником) ТОВ є одна особа, то директор, який бажає звільнитись з власної ініціативи, зобов’язаний повідомити лише цього власника (або уповноважений ним орган).
А якщо власників (засновників) ТОВ декілька, як має вчинити директор ТОВ?
Враховуючи, що чисельність учасників (власників) ТОВ може бути досить чисельною (максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб; ч. 2 ст. 50 Закону про господарські товариства) керівник ТОВ може повідомити про своє бажання звільнитись безпосередньо на чергових або позачергових зборах учасників ТОВ (додавши відповідну заяву про звільнення) або повідомити уповноважений ними орган (за наявності такого органу, визначеного, зокрема, статутом ТОВ). Але у будьякому випадку прийняття рішення про звільнення директора ТОВ (як і про прийняття директора на роботу) належить до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ (ч. 4 ст. 145 ЦК, п. «г» ст. 41, ст. 59 Закону про господарські товариства). Рішення оформляється протоколом.
Якщо з боку власників немає заперечень щодо звільнення директора, то в обумовлений строк має бути видано наказ про звільнення.
Відповідно до статті 47 КЗпП у день звільнення керівнику має бути видана належним чином оформлена трудова книжка, а також проведено з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
