Утім, виплата матеріальної допомоги на оздоровлення працівниками бюджетної сфери чітко регламентована законами України, постановами Уряду, галузевими наказами. Важливі нюанси прописують також і в положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.
Для окремих категорій працівників надання матеріальної допомоги на оздоровлення є обов’язковим. До них належать, зокрема:
- державні службовці;
- посадові особи місцевого самоврядування;
- педагогічні та науково-педагогічні працівники;
- педагогічні працівники закладів сфери культури;
- працівники музеїв і бібліотек;
- медичні працівники;
- працівники протитуберкульозних закладів.
Щорічна відпустка як основна умова отримання матеріальної допомоги на оздоровлення
Головною умовою гарантованої виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини). Приміром, для державних службовців обов’язково допомогу на оздоровлення надають до щорічної основної відпустки. У разі виходу працівника, скажімо, в додаткову відпустку у зв’язку з навчанням чи у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку допомога на оздоровлення не надається.
Для тих працівників бюджетної сфери, яким допомогу на оздоровлення виплачують за рішенням керівника та лише за наявності економії фонду оплати праці, її можуть надати у будь-який період за заявою працівника. Адже нормативно-правові акти, які дозволяють надання матеріальної допомоги на оздоровлення, не прив’язують її виплату до факту надання щорічної відпустки.
У разі виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.
Розглянемо детальніше порядок надання матеріальної допомоги на оздоровлення для окремих категорій працівників.
Допомога на оздоровлення педагогічним та медичним працівникам
Працівники, які обіймають посади педагогічних чи науково-педагогічних працівників, також мають право на отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Це передбачено абзацом одинадцятим частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII (далі — Закон № 1060) та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» від 31.01.2001 № 78.
Посадові оклади окремих педагогічних працівників, які мають відповідні звання (приміром, «старший викладач», «викладач-методист») або працюють у спеціалізованих закладах (із особливим режимом, з інвалідами та дітьми, які мають вади в розумовому або фізичному розвитку), формуються з урахуванням підвищень. Тому матеріальна допомога на оздоровлення нараховується з урахуванням підвищених окладів.
При цьому, на думку Міністерства освіти та науки України (далі — МОН) та Профспілки працівників освіти та науки (лист від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267), виплата допомоги педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться тільки за місцем основної роботи при наданні чергових відпусток згідно з графіком їх надання.
Для медичних та фармацевтичних працівників надання допомоги на оздоровлення гарантовано абзацом третім пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524 (далі — Постанова № 524). І виплачують її у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки.
До того ж, як роз’яснили Міністерство охорони здоров’я та Профспілка працівників охорони здоров’я України у листі від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93, допомогу на оздоровлення виплачують за основним місцем роботи працівника у розмірі посадового окладу, затвердженого у штатному розписі закладу з урахуванням усіх підвищень (посадовий оклад, визначений у графі 12 тарифікаційного списку без урахування інших доплат і надбавок).
Виплата допомоги на оздоровлення за кількома підставами
Деякі категорії працівників бюджетної сфери мають можливість отримати матеріальну допомогу на оздоровлення за кількома підставами.
Наприклад, за кількома підставами виплата матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки передбачена для педагогічних та науково-педагогічних працівників, перелік посад яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад для педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963.
Як уже зазначалося, частиною першою статті 57 Закону № 1060 гарантовано виплату матеріальної допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам. Утім, незалежно від цієї норми працює правило, за яким керівники бюджетних установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі, можуть надавати працівникам матеріальну допомогу, у т. ч. на оздоровлення (пп. «б» п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298), пп. 5 п. 4 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557).
Коло посад працівників, яким може надаватися матеріальна допомога (а отже, і допомога на оздоровлення), не обмежено. Тож, педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть розраховувати (за наявності коштів фонду оплати праці) на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за двома підставами (лист Мінпраці від 12.11.2008 № 12532/0/14-08/13).
Подібна ситуація склалася і з наданням матеріальної допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ).
Надання матеріальної допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам гарантовано Постановою № 524, а отже, її виплата є обов’язковою, і кошти мають бути затверджені кошторисом. Утім, виплата медичним та фармацевтичним працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з нормами Постанови № 524 не унеможливлює (за наявності коштів фонду оплати праці) виплати також матеріальної допомоги на оздоровлення, передбаченої Постановою № 1298 (лист Мінсоцполітики від 22.06.2012 № 93/06/187-12).
Допомога на оздоровлення працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня
Залежність розміру матеріальної допомоги на оздоровлення від обсягу виконуваної працівником роботи нормативно-правовими актами не визначена. Тому вона має виплачуватися у тому розмірі, який передбачено галузевими нормативно-правовим актами.
Зазначене повною мірою стосується надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам будь-якої галузі бюджетної сфери. Зокрема, МОЗ у листі про матеріальну допомогу наголосило, що працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня, допомога на оздоровлення виплачується у розмірі, встановленому Постановою № 524.
Матеріальна допомога на оздоровлення працівникам-сумісникам
Надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, які працюють на умовах сумісництва, на законодавчому рівні не врегульоване.
На думку Мінсоцполітики, матеріальну допомогу сумісникам надають на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами (див. лист Мінсоцполітики від 16.03.2010 № 278/13/84-10).
Матеріальна допомога на оздоровлення медпрацівникам
Рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення документується окремим наказом
Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють наказами роботодавця. Інформація, що міститься у цих наказах, має різну соціальну значущість. Тому Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту України від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Перелік), для цих підвидів наказів встановлено різні строки зберігання.
Так, статтею 16-б Переліку для наказів про надання матеріальної допомоги визначено строк зберігання 75 років. А для наказів про надання щорічних відпусток у примітці до цієї ж статті встановлено п’ятирічний строк зберігання.
За правилами діловодства не дозволяється зводити в одному розпорядчому документі управлінські рішення, інформація про які має різні строки зберігання.
Відтак видаються окремі наказ про надання відпустки і наказ про надання матеріальної допомоги. Їх реєструють у різних журналах і долучають до різних справ.
Накази про надання матеріальної допомоги реєструють та формують у справи разом з іншими наказами з кадрових питань тривалого (75 років) строку зберігання (про прийняття на роботу, звільнення, переведення на іншу посаду тощо).
Для полегшення інформаційно-довідкової роботи наказ про надання відпустки може містити відмітку про надання матеріальної допомоги (і це передбачено типовою формою № П-3 «Наказ про надання відпустки», затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489).
Аналогічну думку висловили МОН та Профспілка працівників освіти і науки України у листі від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267. Матеріальна допомога на оздоровлення (працівникам, які обіймають посади педагогічних або науково-педагогічних працівників) надається незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
