Урядовими правилами передбачені чіткі строки повернення лише для окремих категорій чоловіків — від спортсменів і моряків до супроводжуючих осіб з інвалідністю. Для інших жодних часових рамок не встановлено

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 13673, який пропонує криміналізувати умисне перевищення строків перебування за кордоном під час воєнного або надзвичайного стану. За таке порушення передбачено штраф від 34 000 до 51 000 грн або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Але хто саме має встановлені строки повернення? Вони визначені Постановою КМУ № 57 від 1995 року:
Супроводжуючі осіб з інвалідністю чи тяжкохворих дітей — мають повернутися не пізніше, ніж особа, яку супроводжували.
Культурні діячі, журналісти та комунікаційники — згідно з підписаним зобов’язанням.
Водії-перевізники — протягом 60 днів.
Залізничники — у строках, визначених рішенням про виїзд.
Спортсмени та тренери — 30 днів або більше, залежно від змагань.
Моряки — до завершення трудового контракту.
Авіапрацівники (резиденти та нерезиденти) — до завершення відрядження чи контракту.
Студенти на практичній льотній підготовці — до завершення навчання.
Студенти до 22 років за програмами академічної мобільності — до кінця семестру.
Усі інші категорії (наприклад, особи з інвалідністю, багатодітні батьки, опікуни) строками перебування за кордоном не обмежені.
При цьому трапляються і парадокси: опікун, який виїхав із підопічним з інвалідністю, зобов’язаний повернутись не пізніше нього. Якщо ж супроводжувана особа виїжджає на підставі відстрочки без інвалідності — строків повернення взагалі немає.
Експерти наголошують: якщо законопроєкт № 13673 буде ухвалений, формулювання Постанови № 57 доведеться переглядати, аби уникнути суперечностей та двозначного тлумачення.
За інформацією Facebook-сторінки адвоката Дар’ї Тарасенко
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду