Для жінок, які є посадовими особами місцевого самоврядування, обмеження і надалі діють
КМУ постановою від 27.08.2025 № 1054 (далі — Постанова № 1054) вніс зміни до пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою від 27.01.1995 № 57 (далі — Правила).
Пункт 2-14 Правил визначає коло осіб, що займають посади в органах влади та місцевого самоврядування та мають право під час воєнного стану виїжджати за кордон лише у службове відрядження.
Депутатам місцевих рад з числа жінок дозволили перетинати державний кордон. Обмеження залишили для жінок — посадових осіб місцевого самоврядування.
Постанова № 1054 набирає чинності з дня, як її офіційно опублікують.
Нагадаємо, що у ВРУ також зареєстровали Законопроєкт «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 27.08.2025 № 13706. Автор проєкту пропонує зняти обмеження на виїзд з України у період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану для жінок — депутатів місцевих рад.
За інформацією КМУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті