Кабмін ухвалив зміни до правил перетину державного кордону: військовозобов’язані особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла та завершили службу, більше не можуть виїжджати з України. Відповідні норми закріплені постановою № 1089 від 3 вересня

3 вересня 2025 року було ухвалено відповідну постанову № 1089.
Уточнення до правил
Змінами до пункту 2-6 Правил визначено: у період дії воєнного чи надзвичайного стану право на перетин кордону мають усі військовозобов’язані, які не підлягають призову. Проте ця норма не поширюється на:
осіб, передбачених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
посадовців, згаданих у пункті 2-14 Правил;
колишніх дипломатів із рангом Надзвичайного і Повноважного Посла.
Таким чином, екс-послів фактично прирівняли до педагогів і студентів — категорій, для яких немає винятків для виїзду, навіть попри непризовний статус.
Що варто знати
Дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла довічно звільняє від призову.
Водночас, попри право довічного користування дипломатичним паспортом, виїзд після завершення служби заборонено.
На відміну від чинних дипломатів, суддів чи народних депутатів, колишнім послам не передбачено навіть виїзд у службове відрядження.
Для діючих дипломатів і членів їхніх родин порядок залишається без змін — перетин кордону можливий за підтверджувальними документами про службове чи довготермінове відрядження.
За інформацією Судово-юридичної газети
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті