Законодавством передбачена мінімальна оплата для працівника

У Державній службі з питань праці надали роз'яснення щодо роботи за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
У відомстві надали таке визначення:
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це спосіб організації виконання роботи, при якому працівник виконує свої трудові обов’язки періодично тільки у разі потреби за вимогою роботодавця.
При цьому Кодекс законів про працю України гарантує працівникам з нефіксованим робочим часом ті ж права і гарантії, що передбачені законодавством (щорічні відпустки, вихідні, підвищена оплата за працю в нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах тощо).
Важливою особливістю трудового договору з нефіксованим робочим часом є визначення базових годин та днів — це ті проміжки часу, коли роботодавець може вимагати від працівника виконання роботи. Загалом же максимальна тривалість становить, як і для інших працівників, 40 годин на тиждень.
Оплата при цьому відбувається за фактично виконану роботу. Втім, заробіток не може бути меншим, ніж за 32 години роботи на місяць: навіть якщо особа взагалі не працювала, вона має отримати плату як за 32 години навантаження.
За інформацією Управління інспекційної діяльності Держпраці у Вінницькій області
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласти і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір