Розрахунок внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю: чому виникла плутанина
Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 268, якою затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, викликала зауваження щодо механізму визначення середньооблікової чисельності працівників.
На проблему звернув увагу народний депутат Данило Гетманцев у депутатському зверненні до Уряду.
У чому суть проблеми
Окрім формули обчислення середньомісячної зарплати, постанова містить окремий блок норм щодо визначення середньооблікової чисельності працівників. Саме цей показник впливає як на виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, так і на розмір відповідного внеску.
Трудові відносини з особами з інвалідністю
Водночас новий Порядок запроваджує спеціальні правила визначення чисельності працівників виключно для розрахунку внеску. Вони відрізняються від підходів, закріплених в Інструкції зі статистики кількості працівників № 286, яка традиційно застосовується для:
визначення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю;
підготовки статистичної звітності;
процедур набуття статусу підприємства трудової інтеграції чи захищеного працевлаштування.
Фактично роботодавці змушені використовувати два нормативні акти, які по-різному визначають один і той самий показник.
Які розбіжності виникають
Новий Порядок передбачає виключення з розрахунку внеску окремих категорій працівників, які відповідно до Інструкції № 286 враховуються у середньообліковій чисельності.
Зокрема, йдеться про:
працівників, зайнятих на небезпечних або шкідливих роботах;
мобілізованих осіб і тих, хто проходить базову військову службу;
працівників, з якими призупинено дію трудового договору.
Таким чином, для різних цілей один і той самий показник середньооблікової чисельності має визначатися за різними методиками.
Ризики для бізнесу
У депутатському зверненні зазначено, що застосування паралельних методик суперечить принципу правової визначеності та створює додаткове адміністративне навантаження на роботодавців.
За оцінкою ініціатора звернення, бізнес змушений самостійно поєднувати показники, визначені різними нормативними актами. Це підвищує ризик помилок у розрахунках, що може призвести як до переплати внеску, так і до штрафних санкцій у разі недоплати.
Чи можна скоротити особу з інвалідністю
Окремо наголошено на необхідності запровадження єдиної узгодженої методики визначення середньооблікової чисельності працівників для цілей виконання нормативу та розрахунку внеску.
Комітет Верховної Ради порушив питання усунення нормативних розбіжностей та зменшення правових ризиків для роботодавців.
За інформацією Telegram-каналу Данила Гетманцева
