Перевелись на іншу посаду через тиск: чи можна оскаржити переведення?

У Верховному суді розглянули справу про переведення на нижчеоплачувану посаду. Так, ідеться про працівника акціонерного товариства «Укрзалізниця», який оскаржував дії керівництва. Чоловік пояснював, що виконував свої обов'язки належним чином, без дисциплінарних стягнень, проте після зміни керівництва у нього виник конфлікт і його під тиском, погрожуючи звільненням, змусили написати заяву про переведення на нижчеоплачувану роботу (з керівної посади начальника дистанції — на посаду ремонтника штучних споруд).

Як оформити переведення

Проте сама заява не була зареєстрована у встановленому порядку — відтак, посадовець продовжував виконувати свою попередню роботу. Згодом, коли він подав заяву про відкликання поданої раніше заяви про переведення у зв'язку із сімейними обставинами, її (нову заяву) зареєстрували належним чином. Проте невдовзі керівництво все одно видало наказ про переведення працівника. У підсумку чоловік вимагав визнати наказ про переведення незаконним, поновити його на попередній посаді, стягнувши різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, та відшкодувати моральні збитки.

Водночас в «Укрзалізниці» пояснили, що звернення про відкликання попередньої заяви про переведення надійшло до кадрової служби вже після того, як наказ про переведення було видано. Що ж до претензій стосовно упередженого ставлення, то тут вказували на неналежне виконання службових обов'язків, що було зафіксовано на оперативних нарадах.

Втім, через те, що перша заява про переведення не була зареєстрована належним чином, суди першої та апеляційної інстанцій стали на сторону скаржника і визнали наказ про переведення незаконним. Чоловіка було поновлено на посаді зі стягненням різниці в заробітку. Водночас у задоволенні вимог про моральну шкоду було відмовлено.

Оформлюємо правильно

• Наказ про постійне переведення на нижчеоплачувану роботу

Спроба «Укрзалізниці» подати касацію провалилася. У Верховному суді нагадали про вимоги Кодексу законів про працю щодо необхідності згоди працівника для переведення на іншу роботу. При цьому у ВС наголосили, що тягар доведення законності обмеження трудових прав працівника покладається саме на роботодавця. Судді наголосили, що належних, достатніх та допустимих доказів дотримання процедури переведення працівника надано не було. Так само немає доказів згоди особи на таке переведення на момент видання наказу. Служителі Феміди наголосили, що перед виданням наказу варто було перевірити актуальність заяви та згоди.

За інформацією Судово-юридичної газети