Велика Палата визначила межі звільнення керівника за вимогою профспілки

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року (справа № 359/8573/20) окреслила межі застосування статті 45 КЗпП, яка дозволяє профспілці вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства.

Суд скасував рішення про звільнення в.о. директора ДП «Украерорух», визнавши, що профспілка не довела наявність істотних порушень трудового законодавства з боку керівника.

Як звільнити з роботи

Не автоматичне звільнення

Закон передбачає, що вимога виборного органу первинної профспілки про звільнення керівника є обов’язковою для розгляду. Однак вона не означає автоматичного розірвання контракту — рішення підлягає судовому контролю.

Керівник має право оскаржити таку вимогу, а її виконання зупиняється до ухвалення рішення судом.

Тягар доведення — на профспілці

Велика Палата наголосила: вимога профспілки є винятковим заходом і повинна ґрунтуватися на доведених фактах істотного порушення законодавства про працю саме з боку керівника.

Недостатньо загальних формулювань або посилань на конфлікти на підприємстві. Профспілка повинна надати належні й допустимі докази.

Суд також послався на Конвенцію МОП № 158, зазначивши, що ініціатор звільнення має довести наявність законних підстав.

Колективні, а не індивідуальні інтереси

Окремо ВП ВС підкреслила: механізм ст. 45 КЗпП спрямований на захист колективних інтересів трудового колективу, а не окремих працівників.

У цій справі профспілка посилалася переважно на порушення індивідуальних прав окремих осіб, що не може автоматично бути підставою для звільнення керівника.

Висновки для практики

Суд фактично встановив підвищений стандарт доказування. Дрібні або несуттєві порушення не можуть бути підставою для застосування такого радикального заходу, як звільнення керівника.

Так, Велика Палата окреслила баланс між правом профспілки на захист інтересів працівників і гарантіями прав самого керівника.

За інформацією Юридичної газети