Нефіксований робочий час і гнучкий режим: не плутайте ці два види роботи

У Державній службі з питань праці застерегли роботодавців від помилкового ототожнення гнучкого режиму робочого часу та роботи з нефіксованим робочим часом. 

У відомстві пояснили, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлюється конкретний час виконання роботи: особа працює лише тоді коли, роботодавець надає роботу, і оплата відбувається за фактично відпрацьований час (гарантій постійної наявності роботи при цьому немає). Проте законодавство гарантує, що навіть за відсутності роботи працівник має отримати заробітну плату у розмірі не менше, ніж за 32 години робочого часу.

Зразок документа

• Трудовий договір із нефіксованим робочим часом

Якщо ж ідеться про гнучкий режим, то він встановлюється за письмовим погодженням — на визначений строк або ж безстроково. Рішення впроваджується наказом роботодавця.

Такий режим роботи передбачає:

• фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки (може передбачатися поділ робочого дня на частини);
• змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
• час перерви для відпочинку і харчування.

У Держпраці наголосили, що за гнучкого режиму роботи обов'язково має дотримуватися встановлена денна, тижнева або інша норма тривалості робочого часу. При цьому також не відбувається жодних змін в оплаті праці або обсягу трудових прав.

Зверніть увагу: якщо наявна загроза збройної агресії або надзвичайної ситуації, керівник може встановити гнучкий режим навіть без письмового погодження.

За інформацією Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці