Робота за сумісництвом: що має знати роботодавець під час оформлення працівника

Водночас для кадровиків важливо пам'ятати: сумісництво оформлюється за загальними правилами трудового законодавства, а працівники-сумісники користуються практично всіма трудовими гарантіями.

---

💎Що ви бачите перед собою? Це скарб!💎
	Основне місце роботи та сумісництво: порівняльна таблиця Скачати шпаргалку

---

Відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю України, сумісництвом є виконання працівником, крім основної роботи, іншої оплачуваної роботи на підставі окремого трудового договору у вільний від основної роботи час.

Законодавство передбачає два види сумісництва: внутрішнє, коли працівник виконує додаткову роботу у того самого роботодавця, та зовнішнє — за окремим трудовим договором в іншого роботодавця.

Під час прийняття сумісника роботодавець повинен укласти трудовий договір, видати наказ про прийняття на роботу та до початку роботи подати повідомлення до ДПС. Обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом законодавство не встановлює.

Трудові відносини із сумісником

Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу або відпрацьований час відповідно до умов трудового договору. На сумісників поширюються державні гарантії щодо оплати праці, а також право на щорічні та соціальні відпустки, оплату тимчасової непрацездатності й інші трудові гарантії.

Водночас роботодавцям варто пам'ятати, що звільнення працівника-сумісника відбувається на загальних підставах, визначених Кодексом законів про працю. Спрощеного порядку припинення трудових відносин лише через те, що працівник працює за сумісництвом, законодавство не передбачає.

Окремі обмеження щодо роботи за сумісництвом встановлені спеціальними законами для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, суддів, прокурорів та інших категорій осіб, діяльність яких пов'язана із запобіганням конфлікту інтересів.

Як переоформити сумісництво на основну роботу

Кадровикам також важливо не плутати сумісництво із суміщенням професій (посад). У першому випадку укладають окремий трудовий договір і робота виконується поза межами основного робочого часу. У другому — працівник виконує додаткові обов'язки в межах свого робочого дня без укладення нового трудового договору, але з відповідною доплатою.

За інформацією Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради