Чи можна виплатити допомогу при звільненні, якщо її не передбачає КЗпП
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Якщо підстава звільнення працівника не передбачає виплати вихідної допомоги за статтею 44 КЗпП, роботодавець усе одно може передбачити для нього грошову виплату. Однак у такому разі йдеться про одноразову грошову допомогу.
Вихідна та одноразова допомога — не одне й те саме
Умови виплати вихідної допомоги та її мінімальні розміри встановлює стаття 44 КЗпП.
Зокрема, при припиненні трудового договору з підстав, передбачених пунктом 6 статті 36, пунктами 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Якщо працівник припиняє трудові відносини через порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору відповідно до статей 38 і 39 КЗпП, розмір вихідної допомоги визначає колективний договір. При цьому він не може бути меншим за тримісячний середній заробіток.
У разі припинення трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП, працівникові належить не менше шестимісячного середнього заробітку.
Що робити, якщо підстави немає у статті 44 КЗпП
У такому випадку роботодавець може передбачити працівникові одноразову грошову допомогу при звільненні.
Стаття 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII дозволяє визначати в колективному договорі, зокрема, причини звільнення працівників та розміри одноразової грошової допомоги, яку виплачують при звільненні.
Отже, якщо для конкретної підстави звільнення стаття 44 КЗпП не передбачає вихідної допомоги, роботодавець може встановити окрему одноразову виплату. Для цього відповідні умови та розмір допомоги потрібно закріпити в локальному документі підприємства, наприклад у колективному договорі.
За інформацією ФПСУ
