Незаконне звільнення не гарантує поновлення на роботі: висновок ВС

Навіть якщо суд встановив порушення трудового законодавства під час звільнення, це не гарантує поновлення працівника на роботі. Показовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2026 року у справі № 757/17538/25-ц.

Працівника університету у грудні 2022 року звільнили за пунктом 8-3 частини першої статті 36 КЗпП — через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. До цього дію його трудового договору було призупинено.

Копію наказу про звільнення працівник отримав лише 13 січня 2025 року, однак із позовом звернувся у квітні.

Суди встановили, що під час звільнення роботодавець допустив порушення: працівника належним чином не повідомили про необхідність вийти на роботу. Проте поновлювати його на посаді не стали.

Причина — пропуск строку звернення до суду.

За частиною першою статті 233 КЗпП у справах про звільнення працівник може звернутися до суду протягом місяця з дня вручення копії наказу про звільнення. У цій справі відлік розпочався 13 січня 2025 року.

Пропущений строк можна поновити за наявності поважних причин. Однак працівник не довів об’єктивних обставин, які перешкоджали йому своєчасно подати позов.

Тому Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення попередніх інстанцій — без змін.

Не задовольнили й вимогу про середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки вона була похідною від вимоги про поновлення на роботі.

Для роботодавця справа також показова: пропуск працівником строку звернення до суду не робить порушення під час звільнення законними. Тому кадровику важливо документувати підстави звільнення, належно повідомляти працівника та зберігати докази вручення або направлення кадрових документів.

За інформацією Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради