У Верховній Раді опрацьовують законопроєкт № 16114, який пропонує змінити правила працевлаштування неповнолітніх. Зокрема, йдеться про збільшення тривалості робочого часу, можливість встановлювати випробування та зміну правил оплати праці

Законопроєкт, зокрема, пропонує:
- збільшити скорочену тривалість робочого часу для працівників 16—18 років із 36 до 38 годин на тиждень, а для осіб 15—16 років та учнів 14—15 років, які працюють на канікулах, — із 24 до 26 годин;
- дозволити встановлювати випробування при прийнятті на роботу особам до 18 років, виключивши їх із переліку працівників, яким випробування не встановлюють;
- скасувати заборону залучати неповнолітніх до роботи у вихідні дні, водночас зберегти заборону на нічні та надурочні роботи;
- виплачувати зарплату працівникам до 18 років при скороченому робочому часі пропорційно відпрацьованому часу з дотриманням гарантій щодо мінімальної зарплати;
- замість спеціального обліку неповнолітніх працівників використовувати дані Реєстру застрахованих осіб;
- проводити щорічні обов’язкові медогляди таких працівників до досягнення 18 років, тоді як нині відповідна норма передбачає їх до 21 року.
Окремо законопроєкт пропонує врегулювати укладення трудового договору в електронній формі. За взаємною згодою сторін такий договір вважатиметься укладеним у письмовій формі та підписуватиметься КЕП або відповідним удосконаленим електронним підписом. У передбачених проєктом випадках паперовий документ, що посвідчує особу, подавати не потрібно.
Важливо: ці зміни ще не діють. Законопроєкт № 16114 зареєстрували 28 вересня 2026 року, а станом на 1 жовтня його направили на розгляд комітету. Проєкт постанови передбачає лише його прийняття за основу.
За інформацією ВРУ
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника
Прийняття на роботу під час воєнного стану потребує від роботодавця не лише швидкого оформлення кадрових документів, а й уважного дотримання спеціальних правил трудового законодавства. Які особливості оформлення трудових відносин під час воєнного стану? Чи можна встановлювати випробування при прийняття під час воєнного стану на роботу? Які строки повідомлення про прийняття на роботу під час воєнного стану? Відповіді на ці та інші питання про прийняття на роботу під час воєнного стану — у статті
Укладення будь-якого трудового договору оформлюємо наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.