Відмовили в роботі через вік: як розпізнати дискримінацію

Стаття 2-1 КЗпП забороняє дискримінацію у сфері праці, зокрема за віком. Це стосується прийняття на роботу, умов та оплати праці, професійного навчання, кар’єрного зростання і звільнення.

Дискримінація може бути прямою, наприклад коли кандидата не розглядають на посаду лише тому, що йому понад 50 років, або непрямою — коли формально нейтральна вимога фактично ставить людей певного віку у гірше становище.

Зокрема, ознаками дискримінації можуть бути необґрунтовані вікові обмеження у вакансіях, відмова у прийнятті на роботу, навчанні чи підвищенні через вік, нижча оплата праці або звільнення лише через досягнення пенсійного віку.

Водночас не кожна вікова вимога є дискримінаційною. Обмеження допустиме, якщо воно передбачене законодавством або має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету та є необхідним.

Закон «Про рекламу» також забороняє зазначати в рекламі вакансій вимоги щодо віку кандидатів, якщо вони прямо не передбачені законодавством. За порушення для рекламодавця передбачений штраф — 10 мінімальних зарплат.

Якщо працівник або кандидат вважає, що зіткнувся з дискримінацією, варто зберегти вакансію, скриншоти, листування та інші документи, зафіксувати обставини відмови й попросити письмово пояснити її причини.

Залежно від ситуації захищати свої права можна через роботодавця, Держпраці, Уповноваженого ВРУ з прав людини або суд. У суді можна, зокрема, вимагати припинити порушення, скасувати незаконне рішення, поновити порушене право та відшкодувати завдану шкоду.

За інформацією Мін'юсту