Строк звернення до суду за невиплаченою зарплатою: Верховний Суд роз’яснив нюанси

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
редактор стрічки новин порталу «Кадровик-01»
Верховний Суд у постанові від 16.09.2026 у справі № 373/1381/25 роз’яснив особливості застосування строків звернення до суду у спорах про стягнення невиплаченої заробітної плати

Строк звернення до суду за невиплаченою зарплатою: Верховний Суд роз’яснив нюанси

Працівниця, яка звільнилася у серпні 2024 року, звернулася до суду з вимогою стягнути 200 798,20 грн зарплати, нарахованої, але не виплаченої за період із березня 2022 року до серпня 2024 року.

Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Однак апеляційний суд зменшив суму стягнення до 24 609,48 грн, пославшись на пропуск строку звернення до суду щодо решти вимог.

Верховний Суд визнав такий висновок передчасним.

Суд нагадав, що до 19 липня 2022 року стаття 233 КЗпП не обмежувала строк звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівнику зарплати. Після змін, внесених Законом № 2352-IX, правила змінилися.

Водночас рішенням від 11.12.2025 № 1-р/2025 Конституційний Суд України визнав неконституційним положення частини першої статті 233 КЗпП щодо тримісячного строку звернення до суду з вимогами про стягнення зарплати та інших належних працівникові виплат.

При цьому спеціальне правило частини другої статті 233 КЗпП щодо виплати всіх сум, належних працівникові при звільненні, потребує окремої оцінки.

Для таких спорів передбачено тримісячний строк, який обчислюється з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Тому суд має встановити, чи отримав працівник відповідне повідомлення та коли саме. Якщо його вручено, а тримісячний строк сплив до ухвалення рішення КСУ від 11.12.2025, цей строк зберігає значення для відповідної категорії спорів.

У розглянутій справі апеляційний суд не з’ясував належним чином, чи вручав роботодавець працівниці письмове повідомлення про остаточний розрахунок. Також суд не надав належної оцінки її доводам щодо строку звернення.

Верховний Суд наголосив, що відповідно до статей 47 і 116 КЗпП роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про нараховані та виплачені суми при звільненні та провести остаточний розрахунок у встановлені строки.

За результатами розгляду Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд. Остаточну суму стягнення ще не визначено.

За інформацією Facebook-сторінки Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

додаток

Оформлюємо трудовий договір або практику студентів за новими правилами

Статті за темою

Усі статті за темою

Перевірки Держпраці скасовано: чи правда?

Набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва. Від 14.05.2019 втратили чинність Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Чи можливі тепер перевірки Держпраці: роз'яснення з посиланням на нормативно-правові акти.
9674

Судова реформа 2016: яких змін очікувати

Нині в Україні триває судова реформа , яка передбачає оновлення законодавства. Зокрема, прогнозується повне реформування системи судоустрою; імплементація оновлених конституційних засад правосуддя на законодавчому рівні для забезпечення незалежності (деполітизації) судової влади; посилення відповідальності судової влади перед суспільством; запровадження нових механізмів формування та кадрового оновлення суддівського корпусу
4204

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді