Роботодавець (юридична або фізична особа, яка використовує найману працю) має забезпечити облік робочого часу в письмовому вигляді за допомогою табеля обліку використання робочого часу. Цей обов’язок роботодавця не залежить від кількості працівників.
На запитання: «чи обов’язково складати табель обліку використання робочого часу підприємцю, який займається роздрібною торгівлею та використовує працю одного найманого працівника?», — Державна служба України з питань праці нагадує, що роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (ст. 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).
Для забезпечення достовірного обліку використовують табель обліку використання робочого часу.
Отже, кожен роботодавець (юридична або фізична особа, яка використовує найману працю) має забезпечити облік робочого часу в письмовому вигляді за допомогою табеля обліку використання робочого часу.
За інформацією Державної служби України з питань праці
Табель обліку робочого часу — це один із головних документів на підприємстві. Табелювання працівників використовується для фіксації фактично відпрацьованих годин, відсутностей працівників, відпусток та інших видів робочого часу. Правильно організований облік робочого часу на підприємстві допомагає уникнути помилок у нарахуванні заробітної плати та контролювати дисципліну праці. Хто веде табель обліку робочого часу? Хто підписує табель обліку робочого часу? Чи є типовий табель обліку робочого часу? Відповіді на ці та інші питання про табель робочого часу та зразок табеля обліку робочого часу — у статті
Використання робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях обліковують за допомогою обліку використання робочого часу щомісячно на всіх працівників.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
За письмовим погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності для працівника можна встановити гнучкий режим робочого часу. Гнучкий графік роботи регулює стаття 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Які особливості має гнучкий графік роботи під час воєнного стану читайте у статті
Підпишіться на 
