Державна казначейська служба України у листі від 08.08.2017 № 16-10/760 нагадала, що 19.07.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» від 23.03.2017 № 1982-VIII (далі — Закон № 1982). Законом № 1982 унесено зміни, зокрема, до Господарського кодексу України (далі — ГК) та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Читайте також: Застосування штампів: хто та на яких документах може ставити
Змінами до ГК передбачено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подає суб’єкт господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, надана суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи-підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом (п. 3 ч. I Закону № 1982).
А чи знаєте ви:
Вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб’єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підп. 1 п. 1 ч. 1 Закону № 1982).
Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 1 та 2 ст. 55 ГК).
Суб’єкти господарювання:
- господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (далі — Закон № 3166).
Вам такоже буде цікаво:
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права (ст. 4 Закону № 3166).
Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України (далі — Казначейство).
Зразки печаток, бланків і табличок (вивісок) міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статтею 16 визначено, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України (ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР).
Казначейство зауважує, що фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, не є предметом регулювання цього Кодексу (ст 4 ГК).
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду та виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України (далі — БК).
Бюджетні установи — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (ст. 2 БК).
Казначейство наголошує, що бюджетні установи, які не є органами виконавчої влади, але утримуються за рахунок бюджетних коштів та створені такими органами, наприклад, дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, заклади охорони здоров’я та інші, мають дотримуватись вимог бюджетного законодавства та проставляти печатки на документах, які надаються органам Казначейства.
Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади надано доручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом забезпечити перегляд та приведення їх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 1982 (п 2 Прикінцевих положень Закону № 1982).
Казначейством розроблено та направлено на погодження до Мінфіну проекти змін до шести наказів Мінфіну в частині визначення особливостей щодо проставляння відбитка печатки клієнтами Казначейства, які є суб’єктами господарювання.
Зважаючи на викладене, після набрання чинності зазначеними змінами до наказів, які регламентують казначейське обслуговування клієнтів, органи Казначейства мають приймати від них документи з урахуванням Закону № 1982.
Що стосується підтвердних документів, які надаються органам Казначейства разом з Реєстром бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів / Реєстром фінансових зобов’язань, то слід зазначити, що згідно із законодавством проставляння відбитка печатки виконавців робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), на оригіналах підтвердних документів або їх копіях не є обов’язковим.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
