Як рахувати стаж роботи на посаді судді? Детальні роз’яснення надала Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя, ВСУ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, ДСА, Національна школа суддів України (лист від 05.11.2018 № 41783/0/9-18, 2664/0/2-18, 01-6757/18, 9рс-1112/18, 1-22433/18, 02/3878) нагадали, що Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII (далі — Закон № 2509) статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі — Закон № 1402) доповнено частиною другою: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

Автори листа-роз’яснення звертають увагу, що при призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання).

1. Закон Української РСР «Про судоустрій Української РСР» від 05.06.1981 № 2022-X  (далі — Закон № 2022) у період з 26.06.1981 до 01.12.1989 не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше.

Суддею і народним засідателем міг бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років (ст. 55 Закону № 2022).

Стаж роботи судді, призначеного на посаду вперше за Законом № 2022, рахують з дня обрання на посаду судді.

2. Вимоги, визначені Законом СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04.08.1989 № 328-I  (далі — Закон № 328), діяли з 01.12.1989 до 10.02.1993 при обранні суддів на посаду вперше.

Народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен (ст. 8 Закону № 328).

Суддями вищестоящих судів могли бути обрані громадяни СРСР, які мали вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п’яти років, у т. ч. як правило, не менше двох років як суддя.

На думку авторів листа-роз’яснення, якщо суддю вперше обрано на посаду за Законом № 328 до стажу роботи на посаді судді зараховують два роки роботи за юридичною спеціальністю, а для судді, яких було обрано на посаду судді вищестоящого суду, — п’ять років роботи за юридичною спеціальністю.

⚡ ТОП-5 консультацій ⚡

• Класифікатор професій
• Відсторонення невакцинованого працівника
• Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
• Звіт про квоту 2022
• Трудовий договір

3. Вимоги, визначені Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII  (далі — Закон 2862), діяли з 10.02.1993 до 05.07.2001 при обранні суддів на посаду вперше.

Право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років (ч. 1 ст. 7 Закону № 2862).

Суддею Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п’ять років, в т. ч. не менш як три роки на посаді судді (ч. 2, 3 ст. 7 Закону № 2862).

Суддею Верховного Суду України міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, в т. ч. не менш як п’ять років на посаді судді.

Дію частини другої статті 7 Закону № 2862 було зупинено до 01.01.1994 (Постанова ВРУ від 06.05.1993 № 3192-XII).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи в галузі права до двох років (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) мають судді, яких було обрано на посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вперше за Законом № 2862;
• право на зарахування стажу роботи в галузі права п’ять років мають судді, яких було обрано на посаду судді Верховного Суду Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських, військового суду регіону і Військово-Морських Сил України згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862.

Автори листа також звертають увагу, що у період з 28.06.1996 до 05.07.2001 вимоги, визначені Законом № 2862, не відповідали вимогам Конституції України. Зокрема, на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою (ч. 3 ст. 127 Конституції України).

Одночасно право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років (ст. 7 Закону № 2862 у редакції з 28.06.1996 до 05.07.2001).

У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовують акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті ВРУ — колізію вирішують на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.

Вимоги, визначені Законом № 2862, діяли з 05.07.2001 до 03.08.2010 при обранні суддів на посаду вперше.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів могла рекомендувати громадянина України, не молодшого 25 років з вищою юридичною освітою і стажем роботи в галузі права не менш як три роки, та який проживав в Україні не менш як 10 років та володів державною мовою (ч. 1 ст. 7 Закону № 2862).

Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, в т. ч. не менш як три роки на посаді судді (ч. 2 та 3 ст. 7 Закону № 2862).

Суддею вищого спеціалізованого суду міг бути громадянин України, не молодший 30 років, який мав вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, у т. ч. не менш як п’ять років на посаді судді.

Суддею ВСУ міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як 10 років, в т. ч. не менш як п’ять років на посаді судді (ч. 4 ст. 7 Закону № 2862).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше за Законом № 2862 на день їх обрання;
• право на зарахування стажу роботи в галузі права п’ять років мають судді, яких було обрано на посаду судді апеляційного суду, згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862 на день їх обрання;
• право на зарахування стажу роботи в галузі права сім років мають судді, яких було обрано на посаду судді вищого спеціалізованого суду, згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862 на день їх обрання;
• право на зарахування стажу роботи в галузі права 10 років мають судді, яких було обрано на посаду судді ВСУ, згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862 на день їх обрання.

4. Вимоги, визначені Законом України «Про господарські суди» від 04.06.1991 № 1142-XII  (далі — Закон № 1142), діяли з 04.06.1991 до 30.03.1997 при призначенні суддів на посаду вперше.

На посаду арбітра Вищого арбітражного суду Української РСР призначалась особа, яка досягла на день призначення 30 років, мала вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше п’яти років.

На посаду арбітра арбітражного суду Кримської АРСР, арбітражних судів областей та м. Києва призначалась особа, яка досягла на день призначення 25 років, мала вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років (ст. 20 Закону № 1142).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи за спеціальністю до п’яти років (фактичний стаж роботи в галузі права) мають судді, яких було призначено на посаду судді Вищого господарського суду України згідно з вимогами, встановленими Законом № 1142;
• право на зарахування стажу роботи за спеціальністю до трьох років (фактичний стаж роботи в галузі права) мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого або апеляційного господарського суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 1142 на день їх призначення.

Вимоги, визначені Законом № 1142, діяли з 30.03.1997 до 01.06.2002 при призначенні суддів на посаду вперше.

Право на зайняття посади судді Вищого господарського суду України мав громадянин України, який досяг на день призначення 30 років, мав вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років. Право на зайняття посади судді апеляційного господарського суду, а також господарського суду Автономної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва та Севастополя мав громадянин України, який досяг на день призначення 25 років, мав вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років (ст. 22 Закону № 1142).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи за спеціальністю 10 років мають судді, яких було призначено на посаду судді Вищого господарського суду України згідно з вимогами, встановленими Законом № 1142;
• право на зарахування стажу роботи за спеціальністю п’ять років мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого або апеляційного господарського суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 1142 на день їх призначення.

5. Вимоги, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI  (далі — Закон № 2453), діяли з 30.07.2010 до 30.09.2016 при призначенні суддів на посаду вперше.

На посаду судді міг бути рекомендований громадянин України, не молодший 25 років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як 10 років та володів державною мовою (ч. 1 ст. 65 Закону № 2453).

Суддею апеляційного суду міг бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, мав досвід роботи суддею не менше п’яти років або мав науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді не менше 10 років (ч. 4 ст. 26 Закону № 2453).

Суддею вищого спеціалізованого суду міг бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя у вищому спеціалізованому суді, мав досвід роботи суддею не менше 10 років або мав науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді не менше 10 років (ч. 3 ст. 31 Закону № 2453).

Суддею ВСУ міг бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя у найвищому судовому органі у системі судів загальної юрисдикції України, мав досвід роботи суддею не менше 15 років або мав науковий ступінь, отриманий до призначення на посаду судді, та стаж наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді не менше 15 років (ч. 2 ст. 39 Закону № 2453).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453 на день їх призначення;
• право на зарахування 10 років стажу наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді мають судді, яких було призначено на посаду судді апеляційного суду згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453-VI на день їх призначення;
• право на зарахування 10 років стажу наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді мають судді, яких було призначено на посаду судді вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453 на день їх призначення;
• право на зарахування 15 років стажу наукової діяльності у галузі права або науково-педагогічної діяльності у галузі права у вищому навчальному закладі або вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку фахівців освітнього ступеня «магістр», до призначення на посаду судді мають судді, яких було призначено на посаду судді ВСУ згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453 на день їх призначення.

6. Вимоги, визначені Законом № 1402, діють з 30.09.2016 при призначенні суддів на посаду вперше.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою (ч. 1 ст. 69 Закону № 1402).

Суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років; має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; має досвід професійної діяльності адвоката, в т. ч. щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років (с. 28 Закону № 1402).

Суддею ВСУ може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:

• має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
• має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 10 років;
• має досвід професійної діяльності адвоката, в т. ч. щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше 10 років;
• має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 — 3 частини 1 статті 38 Закону № 1402, щонайменше десять років (ч. 1 ст. 38 Закону № 1402).

На думку авторів листа-роз’яснення:

• право на зарахування стажу роботи в галузі права п’ять років мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 1402 на день їх призначення;
• право на зарахування семи років стажу наукової роботи у сфері права або досвіду професійної діяльності адвоката (тобто стаж, на основі якого особа брала участь у доборі на посаду судді) мають судді, яких було призначено на посаду судді апеляційного суду згідно з вимогами, встановленими Законом № 1402 на день їх призначення;
• право на зарахування десяти років стажу наукової роботи у сфері права або професійної діяльності адвоката, в т. ч. щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, або сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 — 3 частини першої статті 38 Закону № 1402 (тобто стаж, на основі якого особа брала участь у доборі на посаду судді) мають судді, яких було призначено на посаду судді ВСУ згідно з вимогами, встановленими Законом № 1402 на день їх призначення.

Автори листа-роз’яснення також надали таблицю з переліком нормативно-правових актів та дією їх в часі, що встановлювали вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді додаємо.

Також в листі наголошено, у разі здійснення перерахунку стажу обов’язково необхідно враховувати порядок призначення (обрання) кожного окремого судді на посаду вперше.

Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом № 1402, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання) (абз. 4 п. 34 розділу XII Закону № 1402). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Закон № 1402 не встановлює.

Передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402 положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюють з дати набрання чинності Законом № 2509, тобто з 05.08.2018. Враховуючи зазначене, суди видають накази про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді з 05.08.2018.

Однак автори листа-роз’яснення наголошують, що лист не є нормативно-правовим актом, за своєю природою вони має інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм.

Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри