Підпишіться на
Мінсоцполітики (лист від 02.10.2019 № 1436/0/206-19) зауважило, що законодавство не регламентує порядок і умови застосування підсумованого обліку робочого часу .
КЗпП (ст. 61) допускає за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для такої категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Умова — тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).
Табелювання за підсумованого обліку робочого часу
Мінсоцполітики затвердило Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (наказ від 19.04.2006 № 138; далі ― Методичні рекомендації).
Міністерство наголошує, що Методичні рекомендації не реєструються в Міністерстві юстиції та мають інформативний, необов’язковий характер.
Стаття 61 КЗпП не містить застережень щодо дотримання при підсумованому обліку робочого часу вимог статей 59 та 70 КЗпП, на відміну від статей 50, 51 КЗпП.
Відтак, Мінсоцполітики вважає, що при підсумованому обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена.
Дізнайтеся, як розрахувати надурочні години за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу
Утім, роботодавець, який вирішить скористатись роз’ясненням Мінсоцполітики, має зважати, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер. Про це Мінсоцполітики наголошує в кожному листі-роз’ясненні.
До того ж, статті 59 та 70 КЗпП не містять уточнень, в яких випадках їх можна не застосовувати.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус: Кадри
