Законопроект № 2681 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)», зареєстрований у ВРУ 27.12.2019, проаналізували юристи Громадської організації «Трудові Ініціативи».
Які документи складають за участі профспілки
Спеціалісти вважають, що положення проекту закону порушують право працівників на свободу об’єднання у профспілки, що гарантоване фундаментальною конвенцією Міжнародної організації праці (далі — МОП). Запропоновані проектом норми у більшості випадків порушують конституційний принцип, викладений у ст.22 Конституції України — при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Запропоноване створення контрольних комісій порушує принцип незалежності та невтручання в діяльність професійних спілок, закріплений у статті 3 Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію». За законопроектом до складу контрольних комісій можуть входити й сторонні особи, що безпосередньо вказуватиме на зовнішній вплив та контроль з боку третіх органів за діяльністю профспілок. Однак, за міжнародними нормами держава не має права втручатися або перешкоджати діяльності, а також обмежувати права профспілок.
Кадровики запитують, чи погоджувати з профспілкою графік відпусток
Також втручанням в діяльність профспілки юристи вважають й запровадження обов’язку звітувати перед своїми членами. Порядок та строки звітування має врегулювати виключно статут профспілкової організації.
Зміни пропонують обмежити контроль профспілки стосовно порушення роботодавцем законодавства про працю. Проте дана норма надає можливість профспілці впливати на недобросовісного роботодавця, який абсолютно нехтує правами працівників. Тим більше, що запобіжником виступає суд, який ставить остаточну крапку в тому, чи вимоги профспілки є законними, і чи роботодавець нічого не порушує.
Законопроект № 2681 також пропонує обмежити права участі у колективних переговорах для тих професійних спілок, до складу яких входять особи керівного персоналу підприємства. Спеціалісти звертають увагу, що наразі законодавство не визначає терміну «керівний персонал», тому неможливо визначити конкретно, хто належить до керівного персоналу — керівник структурного підрозділу, начальник зміни, директор підприємства тощо. До того ж, більшість «керівного персоналу» не можна віднести до безпосередніх представників адміністрації роботодавця, так як вони не мають прямих повноважень щодо прийому на роботу та звільнення працівників тощо. Крім цього, зазначені «керівні працівники» також мають право на представництво своїх інтересів при веденні колективних переговорів та укладенні колективних договорів.
Законодавці передбачають також обмежити повноваження профспілок при підготовці та обговоренні проектів нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудової сфери. Обмеження цих повноважень суперечить принципам соціального діалогу, нормам Положення про Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та Регламенту КМУ.
УВАГА! Оприлюднено офіційний текст законопроекту «Про працю»
За законопроектом члени профспілкових комітетів матимуть лише три дні безоплатної додаткової відпустки для профспілкового навчання. Це є негативною новацією, оскільки на практиці зменшення до 3 календарних днів, може призвести до того, що роботодавець буде надавати лише 1 день відпустки для навчання профспілковим активістам.
Новелою законопроекту є пропозиція передати у державну власність все майно профспілок, їх об’єднань колишнього Союзу РСР і УРСР, розташоване на території України, без альтернативних пропозицій майна, а також жодного відшкодування, як це закріплює стаття 41 Конституції України.
Таким чином, профспілкові організації позбавляються офісних приміщень, в яких проводилися засідання виборних органів, особистий прийом членів профспілок, різні профспілкові заходи. Втрата майна, по суті, унеможливлює здійснення цієї роботи у майбутньому, так як автори законопроекту не передбачають забезпечити профспілки іншими приміщеннями.
Законопроект також пропонує скасувати норму про відрахування роботодавцями коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, оздоровчу та фізкультурну роботу. Передбачені зміни також знімають з роботодавця обов’язок в тижневий строк надавати на запит профспілки інформацію про умови та оплату праці працівників, соціально-економічний розвиток підприємства та виконання колективних договорів.
Всі ці зміни негативно вплинуть на соціальний діалог між роботодавцями та профспілками, які захищають права працівників, зокрема, й у зв’язку з опублікуванням урядового законопроекту «Про працю».
За інформацією ГО «Трудова ініціатива»
У 2020 році на нас чекає перехідний період. Адаптувати роботу до нового Закону «Про працю» Вам допоможуть покрокові алгоритми та готові зразки у експертній системі «Експертус Кадри». Не залишайтеся сам на сам із докорінними змінами. Життя складне і непередбачуване. Не додавайте собі стресів
